Карпати0:1Зоря

 Городов 12 (п.)

Тлумак, Распопов, Петрівський (Платон 88), Іщенко, Тимчишин, Лапко (Ткачук 60), Годвін, Батіста, Фещук (Веприк 64), Худоб'як, Сучков Козаченко, Кондаков, Малигін, Вишняк, Смішко, Семчук, Городов (Овеков 68, Головко 88), Смалько (Лукашук 90), Погорєлов (Остроушко 77), Задорожний, Каракевич (Кирилов 55)

Попередження: Тимчишин 12, Распопов 40, Лапко 52, Іщенко 58 Попередження: Семчук 54, Козаченко 86

Вдруге поспіль „Карпати” програють на власному стадіоні, перед власними глядачами. Вдруге йдуть до роздягалень з опущеними головами. Вдруге програють команді з трійки лідерів. Команда, яка у минулому році завоювала звання „грози авторитетів”, у цьому році його десь загубила.

Поразку можна списати на травми гравців, дискваліфікації, фізичну втому. Але вболівальникам, а їх було близько 20 тисяч, такі аргументи здаються не дуже переконливими. Цікаво, що гра у першому колі в Луганську закінчилася з тим самим рахунком. „Чорно-білі” перемогли, реалізувавши одинадцятиметровий. Забив Городов, який відзначився і у цій грі. Після гри в Луганську, до роздягальні „Карпат” зайшов Петро Димінський. Подякував за змістовну гру і пообіцяв виплатити преміальні. Тепер же, Почесний президент „зелено-білих”, після фінального свистка сидів і дивився на поле...

Початок матчу, як говорили за малі золоті медалі, за господарями. Відчуваючи, що сил не так багато і розподілити їх на два тайми потрібно раціонально, сподівалися на швидкий гол. Але з карпатівськими стандартами луганчани справлялися без особливих проблем. Виконуючи кутовий чи навішуючи зі штрафного у діях „зелено-білих” не було оригінальності, родзинки: усе читалося захисниками „Зорі”. З самого початку на лівому фланзі проявляв активність Сучков. Він розіграв двоходівку з Батістою, але як слід приборкати м’яча тому не вдалося. У перші хвилини господарі тримали м’яча на флангах, з подальшими навісами, „Зоря” ж практично не переходила на чужу територію. Перша більш-менш обдумана атака гостей закінчилася призначенням пенальті. У штрафному Каракевича затримав Тимчишин, за що і отримав попередження, а „Карпати” – гол від Городова. До слова, у другому колі „Карпати” пропускають на перших хвилинах вже у четвертому матчі...

Забий після цього Годвін, усе могло б змінитися. Фещук з правого флангу навісив у центр штрафного, нігерієць вискочив вище за захисників і потужно пробив головою. М’яч пролетів у сантиметрах від штанги. Простріли та навіси у виконанні „зелено-білих” продовжувалися. Натомість спробувати зіграти через центр чи самотужки пройти до воріт Козаченка у першому таймі карпатівці не наважувалися. Не показав нічого особливого молода надія львів’ян Ігор Худоб’як. Ні на своєму фланзі ні у нападі, куди він уже традиційно переходить після заміни Фещука на Веприка. Кількома ударами з середньої дистанції запам’ятався Батіста – повз ворота. З напівмоментами „Карпати” догравали перший тайм, ними ж почали другий. „Зоря” досить переконливо показала, чому вона є лідером першої ліги. На відміну від „Оболоні”, яка у попередньому матчі грала, що називається, „на відбій”, луганські футболісти хоч і провели гру у захисті, все ж намагалися віддати точний пас партнеру. Інший приклад – „Карпати” жодного разу не влучили у ворота Козаченка. Близьким до голу був Сучков – однозначно кращий у складі „Карпат”. У другому таймі він одночасно обігрував трьох суперників. Ближче до завершення гри білорус взяв ініціативу на себе. Вкотре розправився з захисниками він змістився в центр і потужно пробив. М’яч залетів у сітку, стадіон закричав „гол”! Як виявилося, голу не було...

На „закуску” карпатівці традиційно „нахапали” жовтих карток. Претензії до судді Орєхова? Сумнів викликає лише один момент, коли у першому таймі Батісту завалили у штрафному. Апеляції бразильця не переконали киянина змінити своє рішення. Під завісу зустрічі диктор по стадіону оголосив, що франківський „Спартак” не дав себе обіграти „Оболоні”. Це дуже потішило місцеву публіку, але карпатівці чи то не почули радісної для себе новини, чи просто не мали сил, словом, від галицького подарунку – відмовилися.

Юрій Коваль, головний тренер „Зорі”:

- Сказати, що „Зоря” сильніша за „Карпати” я не можу. В обидвох іграх ми були в нерівних умовах. У першому колі „Карпати” приїхали до нас після кубкової гри з „Чорноморцем”, а тепер грали з нами після стількох поєдинків. Думаю, на стільки матчів за такий час, не вистачило б і „Динамо” з „Шахтарем”. Все ж, вважаю, що нам трохи пощастило. Адже завдання на матч стояло – не програти. Тому, не зважаючи на усі фінансові труднощі, самовіддачею гравців я задоволений. Стан „Зорі” зараз – стабільно важкий. У нас немає інфраструктури, такої як в „Карпатах”. Ми приїхали – тут і програма „ПроКапати” і газета. У нас же одне поле для тренування і те – болото. Ми не отримували зарплату ще за березень, а граємо тому, що у нас прекрасний колектив. Все ж, я не хочу, щоб ви засмучувалися. Сподіваюся, що ми зустрінемося у вищій лізі. Наші регіони живуть футболом. А в Києві, не в образу „Оболоні”, команд не бракує.

Юрій Дячук-Ставицький, головний тренер „Карпат”:

- Ми знову пропустили гол у на початку зустрічі. Ніяк не можемо знайти ключів до воріт суперника. Погано зіграли наші нападаючі. Атаки були, а забити так і не вдалося. Маємо проблеми, бо гравці втомлені ще й кілька з них не могли сьогодні грати. Хворі Бобилєв і Федорів, дискваліфіковані Шмаков та Пшеничних. Немає у нас кого випустити на заміну. Доводиться давати грати 18-річним хлопцям, типу Ткачука. Треба його потрохи вводити в склад, адже хлопець дуже перспективний.