Київ. НСК «Олімпійский»

2 500 гладачів (згідно інформації ПФЛ)

Головний арбітр: Годулян, Одеса

Асистенти: Звягінцев, Одеса, Олійник, Сімферополь

Арсенал2:1Закарпаття

Окодува 33, Мізін 68 Продан 28

Бажан, Першин, Шандрук, Свідерський, Ібанда, Романчук, Канкава (Кардаш 46), Іванов (Ярошенко 81), Мізін, Періч (Ковальчик 54), Окодува Надь, Селезньов, Ільницький, Кравченко (Домбрає 46), Кобін, Микуляк, Чучман, Голайдо (Кополовець 46), Йоксимович, Кіцута, Продан (Антонюк 79)

Попередження: Канкава 9, Першин 27 Попередження: Чучман 49, Антонюк 90

Ця гра навіяла спогади про завершення позаминулого сезону, останній матч із кіровоградською "Зіркою". Тоді після довгої серії поразок арсенальці нарешті виграли — в команди, вже приреченої на виліт із вищої ліги. І тоді, й зараз наші пропустили першими. Але два роки тому становище "Арсеналу" не було таким критичним — команда спокійно фінішувала в середині турнірної таблиці.

Розташування гравців було доволі звичайним для домашніх матчів. У парі з Окодувою після двохматчевої відсутності вийшов Іван Перич. Але він не зумів створити чогось цікавого біля воріт суперника, а чудовий момент, який подарував йому Еммі — змарнував. Тож більшу частину другого тайму на полі провів уже Мацєй Ковальчик.

Найбільш активними в "Арсеналі" були троє — Іванов, Мізін та Окодува. До них варто ще додати Василя Кардаша, який несподівано з'явився на полі після перерви. Ці гравці власне й принесли сьогоднішню перемогу; усі інші виглядали досить блідо.

Починалася гра, як звичайно, мляво. По діях господарів не було видно, що їм конче потрібні три очка. Дещо розворушив події Еммі Окодува: на 10-ій хвилині він прорвався правим флангом і прострілив на Мізіна — Сергію трохи забракло влучності. А на 11-ій Еммі забив гол — але перед цим суддя свиснув, фіксуючи фол у нападі.

Після цього нічого особливого на полі не відбувалося. Господарі не могли загострити ситуацію, а гості, здавалися, і не хотіли цього робити. Тим несподіванішим став гол у ворота Бажана на 30-ій хвилині. Після навісу з правого краю ніхто з захисників не перешкодив Денису Голайдо впритул, з відстані одного метра "розстрілювати" нашого воротаря. Ігор впорався з цим ударом, але проти добивання колишнього оболонця Продана був безсилим. Програти ще й "Закарпаттю" на власному полі — це було б зовсім весело :(

Заряди фан-сектору "Пе-ерша лі-іга!" (хотілося б вірити) дещо розворушили команду. Вже на 34-ій хвилині активний Окодува вкрав м'яч у захисника, дійшов до лицевої лінії та прострілив на Перича. Ваня вже дещо пролетів мимо м'яча й не зумів точно пробити з відстані в кілька метрів. А за хвилину вже Іванов створив нагоду для Окодуви — нігерієць, якого чомусь ніхто з оборонців "Закарпаття" не опікав, таки влучив у порожні ворота! 1:1.

Наприкінці тайму активнішими теж були кияни. Мізін потурбував воротаря ударом здалеку — той не спав. Окодува технічно пройшов пару захисників, опинившися у штрафному — але піти далі йому не дозволили.

Після перерви малопомітних Канкаву та Перича замінили Кардаш і Ковальчик, і ці заміни пішли на користь. Польський форвард раз-по-раз опинявся на вигідних позиціях, але завершення в нього вперто не виходило. На 55-ій хвилині він пройшов лівим флангом, віддав на Мізіна в центр — пас був невдалим. На 66-ій він безперешкодно перекидав голкіпера метрів з 16-и — м'яч ковзнув по поперечці згори.

Втім, минула ще одна хвилина, й арсенальцям вдалося вийти вперед. Красиво зіграв Василь Кардаш (напевно, більшість болільників "Арсеналу" й не знали, що Вася залишився в команді!) Після кутового він був першим на підборі, ефектно позбувся опіки захисників і дуже зручно виклав м'яч під удар Мізіну. Капітан команди не схибив, провівши свій сотий гол у вищій лізі!

Можна було й розвинути успіх. На 70-ій хвилині Першин, який став у нас фахівцем по ударах здалеку, пробивав штрафний з 20 метрів — знову поперечка. Потім Іванов навісив з флангу на Окодуву. Влучно пробити нігерійцеві завадив захисник. На 80-ій хвилині Ковальчик опинився перед воротарем Надем, пробив, але голкіпер зіграв чітко.

Також запам'яталася комбінація Романчука й Окодуви, внаслідок якої Еммі провів ефектний гол. Проте вже після голу арбітр підняв руку, сигналізуючи, що коли Олександр отримував пас на фланзі, він був в офсайді.

Гра закінчувалася під акомпанемент атак "Арсеналу". Закарпатці не докладали надзусиль, щоб змінити ситуацію. І суддя додав до тайму лише одну зайву хвилину. Тож перемога (перша за останній місяць, і перша в історії над ужгородською командою) дозволила зберегти шанси на виживання у лізі. Але суперники також набрали очки, і ситуація залишається дуже складною.

Петро Кушлик, головний тренер "Закарпаття":

- Передусім хочу привітати всіх зі святом. Щодо гри, то моментами я нею був задоволений, але результатом незадоволений. Я свідомо пішов на те, що в мене сьогодні виступало майже 6 чоловік 1985-го року народження. Сподіваюся, через рік-півтора щось з них буде. Треба нашій молоді давати дорогу. Нам тяжко, ви знаєте, ми вже фактично в першій лізі. Були однією ногою, сьогодні ступили другою ногою. Будемо працювати, щоб на Закарпатті, як колись, з'являлась своя молодь. Треба дограти ці три гри, що нам залишилися, й не зганьбитися.

Василь Євсєєв, тренер "Арсенала":

- Приєднуюсь до привітань зі святом. Ми налаштовувалися на серйозну гру. Розуміли, що гра не буде красивою, зважаючи на тягар відповідальності над гравцями. Над нами тяжів результат, і в першому таймі нас цілком переграла команда Петра Івановича. Ця команда цілком може грати у вищій лізі на рівних. У другому таймі завдяки замінам нам вдалося пожвавити гру. Але знов-таки, шкутильгала реалізація. Прості моменти — на тренуваннях Ковальчик забиває з двох два, з десяти десять, а тут дається взнаки тягар відповідальності. З іншого боку, в тому й майстерність футболістів, щоб проявити себе саме в такій важкій ситуації. На сьогодні в нас такого немає, й ми над цим б'ємося. Не знаю, може психолога запрошувати... У нас же більш досвідчені хлопці, ніж у "Закарпатті". Знову чекаємо, не все залежить від нас, і наші конкуренти теж грають. Робитимемо все, що можна, будемо боротися. Велика подяка болільникам, що ходять на наші матчі. Але не чекайте від нас яскравої гри, а чекайте боротьби за результат.

— Асоціація спортивних журналістів. Маю питання до обох тренерів. "Закарпаття", як ви сказали, вже обома ногами в першій лізі. Чи зміниться зараз щось у плані ставлення до команди? Чи підставить вам плече місцева адміністрація? Бо команда насправді гарна, і мені б хотілося бачити її у вищій лізі. І питання до вас, Василю. Чим усе-таки пояснити те, що команда "Арсенал" так добре починала друге коло, і так різко здала — не лише в результатах, але й у якості гри?

П.К.:- Мені шкода, бо це дійсно молодь, яка в перспективі має грати в футбол. Я в цій команді з 5 вересня, і робота дається дуже тяжко — нікому б такого не побажав. Не дивлячись на такі тяжкі умови, я готовий працювати 24 години на добу, бо я звик віддавати все, чого мене навчили. Тому якщо така ситуація триватиме далі, я не витримаю й буду змушений піти геть. Шкода буде хлопців. Я так далі не зможу — в мене жінка й двоє дітей, я хочу жити. Я постійно воюю, щоб на Закарпатті був футбол. Я чужа людина, приїхав з Луцька; я сам з Івано-Франківська, у Франківську також футболу нема — а колись ходило по 15 тисяч... у Тернополі 20 тисяч. Це був аншлаг. Футбол був святом міста, області, району, села... Зараз цього нема. Хто став у владі, думає, як кишені набити. Ну вмре завтра, все залишить — і не такі лишали. Дадуть чотири дошки й землі трошки... Я надіюсь, що з місця все зрушиться. Якщо не зрушиться, то я не буду підставляти своє плече, тим паче, деякі пропозиції маю. Напевно, поїду в Польщу на заробітки. Але хочеться боротися, назад у вищу лігу увійти... Я терпляча людина, терплю скільки можу. Ще три гри дотерпіти, а там побачимо.

В.Є.:- Ми теж аналізували, в чому ж причина, і поки знайшли дві причини. По-перше, ми на зборах мали гарне харчування й тренувальні поля. Приїхали сюди — проблеми і з полями, і з іншим. професійна команда не повинна мати таких проблем. Це вибиває з колії футболістів і нас, тренерів. Не можемо навіть заплановану роботу провести нормально. По-друге — в зимову перерву ми влили в команду свіжу кров. На тренуваннях була справжня конкуренція, боротьба, всі боролися за місце у складі. Але потім визначився склад, і друга група — на яку ми теж розраховували — вона трохи покривдилась. І вже за дубль грають упівсили, і ми, виходить, не можемо здійснити ротацію складу. Вмовляємо їх — наче ж дорослі люди... Оце друга причина. Будемо шукати, що нам іще заважає...

Источник: Сайт уболівальників ФК "Арсенал" Київ