ФК «Закарпаття», незважаючи на загрозливе для себе становище у турнірній таблиці, продовжує відчайдушну боротьбу за збереження прописки у вищій лізі. Свідченням цьому став і останній домашній поєдинок з ФК „Харків”, де ужгородці показали силу волі і велике бажання до перемоги. Про те як вдається знайти необхідну мотивацію для футболістів „Закарпаття” довідувався у головного наставника клубу Петра Кушлика напередодні його 55-річного ювілею.

- В другій частині 15-го чемпіонату України вже пройшли 3 поєдинки, можна вже робити і якісь висновки. Тож Ви задоволені селекційною роботою у зимове міжсезоння і новими гравцями, які з’явилися в клубі?

- Не можу сказати, що повністю задоволений селекцією. Впродовж цього періоду ми передивилися багато новачків і велика кількість з них нам не підійшла. 8-9 чоловік, перебували на оглядинах навіть упродовж місяця, та все ж було вирішено відмовитися від їх послуг. Тому тепер нам доводиться продовжувати інтенсивну селекційну роботу, адже нам потрібно зібрати команду із гравців, які підписали б з нами контракти на півтора-два роки, потрібно працювати на перспективу. А так , довелося фактично збирати новачків в екстреному режимі, взяли до команди 9 нових футболістів, деякими з яких задоволений. Правда, вони ще не повністю показали весь свій потенціал. В фізичному плані команда непогано підготувалася, а от в плані тактики і техніки трохи поступаємося через те, що готувалися упродовж зими на засніжених полях. За весь цей період ми зіграли два матчі на нормальному полі – один в Севастополі під час останніх зборів, ще один - у 21 турі, в Дніпропетровську з місцевим „Дніпром”. Весь інший період доводилося проводити у важких умовах, інколи лише займалися на бігових доріжках і таким чином виходили з ситуації. Але головне, що духом не падали. Наразі продовжуємо зосереджувати акценти на фізиці, потроху вже на хороших полях приділяємо увагу тактиці та виконанню стандартів.

- Вірю, що команда боротиметься за виживання, але загалом вийти з складного турнірного становища „Закарпаттю” буде досить важко, тож чи залишатиметесь працювати в клубі і після того якщо він гратиме у першій лізі?

- Поки що працюю в „Закарпатті”, я не прихильник перебіжок з однієї команди в іншу. Тим більше дав слово Президенту, що працюватиму тут і свого слова дотримаюся. Наразі ж продовжимо боротьбу з командою ще у вищій лізі, а якщо не вийде, хоча я оптиміст і сподіваюся на краще, то будемо знову виборювати право виступати серед найкращих українських клубів. Саме три найближчі тури і розставлять все на свої місця. Здається мені, що боротьба триватиме до самого кінця чемпіонату.

- На початок цього сезону в клубі з’явився новий тренер Володимир Шаран. Як прокоментуєте його появу в закарпатській команді...

- Ще півроку назад керівники„Закарпаття” поставили мені запропонували взяти собі в допомогу ще двох тренерів. До всіх придивлявся, довго думав, в взяв Володимира Шарана. Знаю його дуже давно, він хороша людина і був відмінним футболістом, в свій час захищав кольори київського „Динамо”, дніпропетровському „Динамо”, входив до складу збірної, тому й вибрав його, щоб мати надійну опору в роботі, його хлопці поважають і з задоволенням прийняли до складу „Закарпаття”. В цілому в нас хороший тренерський колектив і ми нормально між собою співпрацюємо. Потрібно тепер підняти рівень нашого медичного штабу, тому що реабілітація і медицина у вищій лізі провинна бути на високому рівні.

- В основі клубу виходять на поле майже всі приїжджі гравці чи не час би вже робити ставку на корінних – закарпатських футболістів. Хто з дублюючого складу вже стукає у двері основного складу?

- От бачите Микуляк вже другу гру виходить на поле. Не побоявся його випустити на матчі в Дніпропетровську, виходив на заміну Владислав і в останньому поєдинку з „Харковом”. На жаль, у Володимира Корнутяка та Олександра Харатіна травми, а в Михайла Кополовця і Василя Кобіна все в їхніх руках і ногах. Хлопці непогані, вони значно додали з того часу відколи я в „Закарпаттю”, але в них ще якась незвична психологія. Вже мав з ними розмову, щоб дещо серйозніше ставилися до роботи і боролися за місце в основному складі команди, у мене дорога всім відкрита, а по блату в мене в футбол не грає ніхто.

- В футболі Ви досить жорсткий з своїми підопічними, а який Кушлик в житті, в колі друзів, рідних?

- Я нормальна людина, дуже сильно за все переживаю. Адже працювати в футболі потрібно всі 24 години. Коли лягаю спати думаю, що мені робити завтра, яким чином все розставити, щоб команда завжди була в тонусі. Не подобається, коли хтось халтурить чи обманює, а для хлопців я завжди відкритий, люблю з них спитати і хочу щоб від них отримував самовіддачу. А щодо характеру, то сьогодні можу бути дуже злий, а вже завтра – дуже добрий. В сім’ї я нормальна людина але люблю дисципліну як в рідні так і на роботі.

- Наближається ЧС-2006, на вашу думку, які перспективи на „мундіалі” в нашої національної збірної?

- Думаю, що команда Блохіна, якщо не зазнається повинна виходити з групи, а далі як Бог дасть.

- Сьогодні (у середу, 22 березня) святкуватиме своє 55-річчя, щоб хотіли побажати собі на свій ювілей?

- Хотів не лише собі, а всім побажати здоров’я. Щоб всі ми разом могли б радуватися перемогам, а деколи разом і поплакати. Тому що без дружби, без допомоги, взаємовиручки один одному дуже важко. Найголовніше, щоб в мене хлопці були здорові та в наших сім’ях було все гаразд. А до вболівальників прошу щоб завжди приходили на наші матчі, щоб трибуни були заповнені і тоді команда гратиме з великою самовіддачею, даю Вам на це слово.