Сумна новина очікує волинських уболівальників. Як зазначив на передноворічній прес-конференції головний тренер "Волині" Віталій Кварцяний, з ймовірністю у 90% ветеран волинського футболу Олег Федюков закінчить свою кар'єру.

Нагадаємо, що Олег Іванович є одним з останніх героїв нашої команди. В активі легендарного гравця є дві золоті медалі, які він здобув разом з нашою командою - чемпіонське золото осені 1989-го та першолігове весни 2002 року. Лише Олег Федюков та Володимир Гащин зуміли двічі зійти на вершину разом з "Волинню". Крім того, наш ветеран багато років був капітаном команди і є незаперечним лідером по кількості зіграних матчів у складі "Волині" - 563 гри, в яких Олег забив 21 гол.

Біографія ж Олега Федюкова досить проста - народився 13 грудня 1963 року у місті Миколаєві Львівської області. В жодних футбольних інтернатах не вчився, займався лише у футбольній секції місцевої спортшколи. Коли прийшла пора служити в армії, Олега прийняли до команди Львівського вищого військово-політичного училища, що успішно виступала в чемпіонаті УРСР серед КФК, а згодом був переведений до дублюючого складу першолігових СКА "Карпат". Саме там його й запримітили волинські селекціонери. Наприкінці 1984 року головний тренер луцького "Торпедо" Мирон Маркевич запрошує Олега Федюкова до нашої команди. Дебют відбувся у першому матчі сезону 1985 року в Одесі, де лучани звели внічию матч із місцевими армійцями 2:2. В тому році Олег виступав на позиції лівого захисника і зумів 6 разів засмутити воротарів суперника. Надійна і технічна гра молодого гравця була визнана в Україні. За підсумками сезону О. Федюков разом з партнером по команді Михайлом Бурчем був включений Федерацією футболу УРСР до числа 22 найкращих гравців республіки.

Таке визнання не змусило себе довго чекати і на початку 1986 року Олега запросили до лав дніпропетровського "Дніпра", де йому відразу довелося стати гравцем основного складу. Легендарний тренер О. Ємець довірив екс-лучанину місце в основі команди у відповідальних матчах Кубка УЄФА. В тому ж сезоні Олег став володарем Кубка Федерації футболу СРСР. Однак, прихід до керма дніпропетровців Євгена Кучеревського змінив його долю. Новий тренер не зійшовся характером з гравцем, та й травма - перелом ноги, не сприяла активним виступам. Тому Олег перейшов до команди першої ліги нікопольського "Колоса", такого собі фарм-клубу "Дніпра". І вже звідти зимою 1989 року повернувся до "Волині", разом з якою зійшов на золоту вершину і поклав до своєї кишені золоту медаль чемпіона України.

Починаючи з того часу Олег незмінно виступав у складі нашої команди. Лише кілька місяців у 1994 році йому довелося вограти за львівські "Карпати", але рідна команда була дорожчою - і знову Фері втішав своєю грою волинських болільників. Досить цікавим є той факт, що майже у всіх сезонах, коли Федюков грав за лучан, він протягом чемпіонату пропускав лічені матчі, а частіше - повністю проходив турнірну дистанцію.

Не забувається й те, що ніколи Олег не покидав "Волині" у скрутні для неї часи. А згодом був ключовою фігурою у чемпіонському складі 2002 року. За його безпосередньої допомоги наша команда пробилася до півфіналу Кубка України та трощила київське "Динамо" і донецький "Шахтар" у минулому сезоні. Як зазначив сам Олег в одному з інтерв`ю: "на полі потрібно "вмирати", якщо вирішив грати в футбол, то маєш повністю віддаватися цій справі..."

Однак, час біжить невблаганно. Місяць тому Олег Іванович відсвяткував своє 40-річчя. І хоча досвіду ветерану не позичати, а за своїми кондиціями він і досі може дати фору багатьом молодим футболістам, приходить пора вішати бутси на цвях. І більш, ніж точно цей час прийде на початку нинішнього сезону. Як зазначають у керівництві "Волині", для проводів Олега Федюкова з великого футболу клуб влаштує необхідні урочистості - цінний подарунок, квіти, останній удар по м'ячу. Нам, волинським уболівальникам, хотілося б ще раз побачити Фері на футбольному полі. Думаємо, варто провести й прощальний матч ветерана нашої команди. Ну, а потім все одно Олег не залишиться без футболу - уже кличуть його працювати тренером у дитячому футболі, готувати зміну "Волині" у дитячо-юнацькій школі нашої команди.

Ну, а ми скажемо ПРОЩАЙ МАЙCТРЕ! ДО ЗУСТРІЧІ З ТОБОЮ НА ТРЕНЕРСЬКІЙ ЛАВІ!