Ростислав Лисенко (головний тренер „Ігросервіса”):

- Ну що можна сказати про гру? Ми намагалися діяти активно і у першому таймі нам це вдавалося, забили гол, деякою мірою контролювали хід поєдинку. Після перерви футболісти не змогли виконати установку, були помилки в захисті і, як наслідок – пропустили два голи. Загалом можу сказати, що „Волинь” сьогодні перемогла цілком заслужено.

- Як Ви готувалися до матчу з „Волинню”, чи були для вас якісь несподіванки з боку господарів?

- На гру ми налаштовувалися доволі серйозно і планували вивезти з Луцька хоча б очко, проте, на жаль, нам це не вдалося. Несподіванок не було – ми переглядали записи матчів „Волині”, уважно вивчили всі її слабкі і сильні сторони. Знали можливості її лідерів – Пищура, Алозі, Войтовича, з яким мені довелося працювати ще у юнацькій збірній, звертали увагу й на активні дії молодого Єременка, який забив нам гол.

- Які завдання стоять перед „Ігросервісом” на поточний сезон?

- У нас у минулому чемпіонаті стояло завдання посісти місце у п’ятірці кращих. Таке ж саме стоїть і нині. Проте у нас немає можливості купувати кваліфікованих футболістів, у „Волині” з цим справи кращі. Зараз ми намагаємося награвати молодь, так само, як це робить і „Волинь”, Та так виходить, що ваша молодь кваліфікованіша і може давати результат.

Віталій Кварцяний (головний тренер „Волині”):

- Я думаю, що сьогодні був такий футбол, котрий подобається глядачам: була напруга, достатньо гольових моментів. Складнощів, щоправда, додає те, що нам постійно доводиться створювати нову команду і тому не завжди у нас все злагоджено виходить. Сьогодні через травму пропускав гру центральний захисник Скоропад, через що довелося вносити у гру незаплановані корективи. Крім цього, чотири гри через дискваліфікацію пропускає Хачеріді і це доволі вагомі для нас втрати, тому гра була не надто злагодженою. Зате я сьогодні задоволений Єременком – він дуже добре прогресує, це хороший хлопець з якого, я думаю, буде й гарний футболіст.

Сьогодні наші гравці проявили характер, єдине що мене турбує, та й, думаю, не лише мене, а й інших тренерів першої та й вищої ліги – це як судять наші арбітри. Я не маю на увазі, що вони комусь допомагають, чи не допомагають, але вони просто „вбивають” футболістів і тренерів своїми паузами. Таке враження, що вони фізично не готові, не встигають за подіями на полі й тому свистять кожну хвилину. Команди падають, футболісти айкають, ойкають, а вони відразу ж свистять і збивають темп гри. Але це ж футбол!

А ще цей „фейр-плей”... Хто його придумав? Я його вже не визнаю нині. Я своїм футболістам кажу: „якщо будете лежати хоч хто-небудь на полі хоч п’ять секунд, то я вас заміню і накладу штраф”. Хіба можна отак просто в атаці віддавати м’яч супернику? А суддя свистить, піднімає футболіста... Коли той падає, дає свисток і йде зрив атаки... Хто це взагалі придумав? А ще налякані наші інспектори, які перенавчені, завчені і залякані регламентом, правилами ФІФА, УЄФА, АБВГД, КГБ, МВД – кошмар просто! Це не можна, те не можна... А як тоді у футбол грати? В динамічний, швидкісний футбол без пауз, щоб гра постійно тримала в напрузі. Це є біль нашого українського футболу. Особисто мене такі дії арбітрів, їхня позиція з постійними свистками вже дратують. Коли вже наша Федерація візьметься за цю справу? Нехай взагалі заборонять суддям свистіти. Вийшов – і бігай собі, і не треба нічого свистіти, а футболісти нехай собі грають. Упав – то й впав, вмер – винесли, вийшов інший... Все – грай. А в нас ніяк грати не виходить. Ти заводиш футболістів, щоб вони бігали, грали, а судді постійними свистками збивають темп і футболісти ходять собі пішки, а суддя робить собі паузу, бо він не встигає...

Зрештою, добре що ми сьогодні виграли і, я так підрахував, що піднялися на третє місце.

- Віталію Володимировичу, ну спростуйте, будь-ласка, чутки про свій перехід у „Нафтовик”, які вже по третьому колу ходять.

- Скажу вам чесно. Ви знаєте, я завжди кажу так, як є. Є певні моменти, які не пов’язані з якимись моїми бажаннями, чи моєю ініціативою працювати у вищій лізі, тим більше, що не в дуже хорошому місці та команда. Але у нас все вирішує президент клубу і як він скаже, так ми і зробимо. Я шукав аргументи проти, але поки що нічого не виходить. Не можна також ігнорувати й ту повагу і пропозиції, які надходять від керівництва „Нафтовика”.

Завтра я з Василем Андрійовичем їду в Київ і будемо розмовляти. Якщо буде така можливість, я залишуся працювати в Луцьку. Якщо ж ні, то ми будемо працювати там. Щоправда, в „Нафтовику” дуже складна ситуація, там дуже багато треба буде працювати і, мені здається, що я там взагалі нічого не буду бачити. Та якщо вже так і трапиться, то „Волинь” все одно залишиться під нашим контролем. Тим більше, що я лише почав нормально працювати з командою, а там необхідно все починати заново. Та, як кажуть, якщо партія накаже – доведеться переїжджати.

- То виходить, що ваш переїзд – ініціатива Василя Столяра?

- В принципі так, але цей переїзд – максимум на один рік і ще не факт, що він відбудеться. Побачимо.

- То Столяр також має якісь інтереси в даному переході?

- Так, у нього є певні справи в даному напрямку, але усе це робиться для того, щоб, зрештою, позитивно відбитися на волинському футболі. Я маю на увазі вихід „Волині” у вищу лігу. Можливо ми зробимо тимчасово такий собі умовний фарм-клуб. І хоча не можна мінятися гравцями, але оскільки мені необхідно буде там напружено працювати, то деякі футболісти підуть туди, а деякі приїдуть звідти сюди, адже трансферне вікно відкрите до кінця серпня. Тобто, можливо я візьму з собою кількох гравців „Волині”.

- Коли ж вирішиться це питання?

- Завтра о 17-00 можете мені телефонувати і я скажу – так чи ні.

- Кого ж з гравців плануєте забирати з собою?

- Можу вас заспокоїти, що Алозі залишається в Луцьку. Тим більше, що у нього нині є ушкодження і сьогодні він взагалі грав на уколах. Причому грав добре, Майкл взагалі дуже гарно старається. Якщо я вже й буду перебиратись до Охтирки, то візьму з собою Хачеріді – він таки складна людина й з ним ще потрібно напружено працювати і Олександра Пищура. Все.

- За „Волинню” у такому випадку слідкувати будете?

- Аякже! Я буду постійно сюди приїжджати, слідкувати за командою, щоб вона ставила перед собою максимальні задачі. Тільки так. Вчора я їздив у Львів на матч „Карпат” з донецьким „Металургом” й мав розмову, що якщо нам доведеться йти, то до „Волині” прийде два тренера зі Львова – Богдан Бандура і Андрій Чих. Я з ними розмовляв – це порядні люди, знають свою справу, були раніше хороші футболісти. Вони – патріоти західноукраїнського футболу і у будь-якому випадку увійдуть в тренерський штаб „Волині”.

- А Журавчак?

- Журавчак якщо потрібно буде їхати, то поїде зі мною. А також – Віктор Буднік, котрий обійматиме посаду менеджера команди. Проте хотілося б щоб завтра усе добре вирішилося і я повернувся до Луцька.

- Віталію Володимировичу, які ж аргументи протилежної сторони: можливість попрацювати на вищому рівні, чи щось інше?

- Ви знаєте, я людина не багата, але й не бідна. За тридцять років тренерської роботи щось таки й заробив. Я чесно віддаюся футболу, а він віддячує мені. Тому фінансове питання мене не цікавило ніколи й не цікавить зараз. А мотиви „Нафтовика” виходять такі, що по якомусь калейдоскопу вони вирахували, що мій негативний характер, накладений на негативне місце їхньої команди дасть „плюс”.

Я взагалі полюбляю труднощі, працювати, вирішувати проблемні питання, але там дуже багато проблем з командою, з кваліфікованими гравцями. І ці проблеми потрібно вирішувати вже, до закриття трансферного вікна.

- Є шанси у Охтирки залишитися у вищій лізі?

- Шанси є завжди. Але я останнім часом переглянув достатньо матчів вищої ліги і повинен зауважити, що нині там дуже важко очки даються, дуже важко. Якщо у першій лізі „не перемога” – це, я вважаю, трагедія, то у вищій і очко – за щастя. Але у мене вже є футболісти, які тільки очікують мого сигналу. І якщо „Нафтовик” буде спроможний вирішити їх трансферні питання і тут у Луцьку допомогти, то я, думаю, що ми питання збереження місця у вищій лізі вирішимо.

- І все ж, не жаль залишати „Волинь”, яка сьогодні піднялася вже на третє місце?

- НУ ми ж не назавжди йдемо, а лише на рік і потім знову сюди повернемося. Тим більше, що залишаються у Луцьку інші наші тренери – Чабан, Павлов, Хвесик, Йоц... Вони знають як і в якому напрямку потрібно працювати, а ми будемо постійно з ними спілкуватись, якщо вже доведеться йти.

- Що буде тоді робити Василь Столяр?

- Столяр – президент футбольного клубу „Волинь”. Він його головний акціонер і має 50% акцій, я маю 25. „Волинь” з цього року перетворена на акціонерне товариство й зареєстрована на Лондонській фондовій біржі. Усе майно, активи клубу оцінені і кожна акція має під собою реальне підгрунтя. Через деякий час певні люди, яких я вам поки не можу назвати, планують викупити частину акцій і вкладати в клуб серйозні гроші, щоб ми могли нормально працювати на великі плани. Та й взагалі, на європейських ринках, наскільки я знаю, з українських клубів зареєстровані акції лише київського „Динамо” і „Шахтаря” і „Волині”, і все.

- А чи були у Вас запрошення в якісь інші клуби?

- Зараз – ні, але в тому році та й кілька місяців тому кликали в „Таврію”, в запорізький „Металург”, були запрошення від російських команд першої ліги, кликали в Казахстан, в Азербайджан. Але мені тут краще.

- Віталій Володимирович, озвучте, будь-ласка, які ж тоді задачі залишаються перед „Волинню”?

- Завдання у нас просте – й далі награвати команду, демонструвати результат й виховувати молодь з розрахунку на вирішення серйозних завдань. Перше коло й покаже на що ми здатні, чи є у нас потенціал, чи є перспектива. А зимою будемо дивитися, де нам потрібно підсилюватися. Зараз ми на третьому місці, а завдання на перше коло – посісти місце не нижче п’ятого, щоб мати базу для стрибка у вищу лігу. Наші гравці за вирішення завдання отримають преміальні. Половину вони отримують зараз – за демонстровані результати, а половину ми виплатимо, якщо на зиму прийдемо не нижче п’ятого місця. Якщо буде шосте – то вже футболісти будуть отримувати голу зарплату і все. По суті, по першому колу і будемо вирішувати наші завдання на вищу чи не вищу лігу. Будемо дивитися, які позиції необхідно посилити. Задача перед нами – серйозна.

- Хто буде готувати команду до наступної зустрічі?

- Якщо завтра вирішиться, що нам потрібно йти, то вже буде готувати Богдан Бандура. Плюс Чих, Чабан, Павлов, Йоц, Хвесик – шість тренерів є, є кому готувати. Але це – якщо ми підемо. А якщо й ні, то і Богдан, і Андрій у будь-якому випадку увійдуть в наш тренерський штаб, бо його також потрібно підсилювати.

- Кажуть, що „Волині” незабаром надійдуть гроші від шаленого трансферу Тимощука?

- Дійсно, на днях надійде перший транш належного нам відсотку, як його першому клубу. І президент вирішив, що ці гроші ми використаємо на будівництво нашої бази й на фінансування дитячо-юнацької школи. Там необхідно буде дозакупити інвентар, нову форму і таке подібне аби всі групи мали належні умови для роботи. Ми вже профінансували половину річної потреби на дані цілі. А „одягнути” усіх юних футболістів також нині недешево – це сума близько ста тисяч доларів.

- Чи будуть якісь зміни по стадіону, по часу початку матчів, по цінам на квитки?

- Дякую за запитання. Ми сподіваємося, що нарешті вирішиться питання із стадіоном і його вже зовсім передадуть футбольному клубу. А то виходить, що стадіон – збиткове комунальне підприємство, яке нам не належить, а ми платимо за нього гроші. По квиткам змін ніяких не буде. Мені сьогодні дуже сподобався другий тайм – якщо команда буде так грати, то і вболівальник буде ходити на стадіон і ціни ми піднімати не будемо. Час матчів також змінювати не плануємо. Гарно, коли матч проходить ввечері за гарного освітлення, зрештою – це гарно і нормально. Кому цікаво, щоб команда грала в спеку в три або в чотири години? Уболівальникам – точно не цікаво.

- Так в Криму в спеку 5:1 виграли...

- Та там постійно така спека... А команда у нас нині гарна, підготовлена, ми суперників як належить у другому таймі дотискаємо: в Чернігові повинні були вісім, а то й дев’ять голів забивати, сьогодні гостей воротар разів зо три в безнадійних ситуація виручив, а то могло б і сьогодні бути більше голів.

Ну що ж, дякую усім, успіхів і нехай живе „Волинь”!

Источник: Cайт вболівальників ФК Волинь, спеціально для UA-Футбол