Прикарпаття2:2Волинь

Гребинський 48, Тофан 90 (пен.) Пищур 67, Кінаш 81

Раковіца, Гребинський, Деренюк, Мельничук, Кавінський, Іванишин, Тофан, Худобяк, Ревуцький, Страховський (Корнієнко, 28), Нодь (Щеглюк, 72) Неділько, Ковалюк, Дручик, Сімінін, Лісовий (Чеботаєв, 63), Максимюк (Кінаш, 37), Войтович, Рурич, Черніков, Піщур, Жадер

Попередження: Мельничук 54, Щеглюк 83, Ревуцький 89 Попередження: Дручик 71, Сімінін 89

Нечисельна наразі група підтримки франківської команди цього разу отримала несподіване поповнення. Повболівати проти „Волині” приїхали фани „Карпат”. А заодно вони влаштували махач зі своїми волинськими „колегами” в самому центрі Івано-Франківська, немало налякавши місцевих обивателів.

Початок зустрічі був за „Волинню”. Гості взяли ворота Раковіци в облогу, хоча до справді гострих моментів справа не дійшла. Кілька дальніх ударів, кілька кутових... Господарі намагалися контратакувати. В середині тайму Ковалюк змушений був сфолити поблизу власного штрафного майданчика, перериваючи прохід Худоб’яка. Штрафний виконав сам постраждалий. Хоч м’яч і летів туди, де стояв Неділько, та удар був настільки сильним, що воротар лише виставив кулаки. А вже за хвилину після флангової передачі і активних дій Піщура „плямистий” „поцілував” стійку воріт Раковіци.

І все ж, після 25-ї хвилини господарі заграли значно впевненіше. Тричі після виконання прикарпатцями стандартів волиняни змушені були гасити пожежу поблизу власних воріт. Одного разу вдало зіграв Неділько, іншого – голкіпера підстрахував Дручик, а на 31-й хвилині після удару Нодя м’яч влучив у поперечку. Проте на перерву команди пішли за нульового рахунку. Господарі – під оплески глядачів.

Тільки-но розпочався другий тайм, Раковіца у нижньому куті дістав м’яч після удару головою Рурича (дивно, що після вдалого попереднього домашнього поєдинку з дніпродзержинською „Сталлю” Раковіца матч зі „Львовом” провів на лавці). А вже у наступній атаці рахунок було відкрито: Нодь відмінною діагональною передачею вивів на ударну позицію Гребинського і той пробив у дальню дев’ятку. Неділько зреагував, однак парирувати потужний удар не зумів.

Втрачати очки в Івано-Франківську „Волинь”, вочевидь, не бажала, а тому посилила натиск на ворота прикарпатців. У Раковіци додалося роботи, та він діяв надійно. Господарі зберігали свої ворота сухими до 67 хвилини. Саме тоді Жадер подав зліва, а Піщур, випередивше голкіпера, головою підрізав м’яч у кут вже порожніх воріт – 1:1.

До завершення гри часу вистачало, тож суперники продовжували шукати щастя в атаці. При цьому згадався інший домашній поєдинок „Прикарпаття” – з „Олександрією”. Тоді також було 1:1, судив Грисьо, а у господарів відзначився Гребинський... Спомини розвіяв гол Кінаша. Скориставшись передачею Войтовича, лучанин по центру увійшов у карний майданчик господарів і не залишив шансів Раковіці.

Здобути першу з 1989 року гостьову перемогу над „Прикарпаттям” „Волині” все ж не вдалося. Вже у компенсований час після подачі штрафного Рурич (ой і перепало йому на горіхи!) прихопив Щеглюка і Грисьо вказав на 11-метрову позначку. Пенальті чітко виконав Тофан. До фінального свистка господарі ще встигли провести одну доволі гостру контратаку, яка, втім, вже нічого не змінила. Нічия – 2:2.

Цікаво все-таки грає „Волинь” з прикарпатцями. Навесні лучани поступилися в Івано-Франківську „Спартаку” (2:4) і розійшлися вдома миром з „Енергетиком” (2:2). Розночався новий сезон, і що? 2:4 – у Бурштині в кубковій зустрічі (в додатковий, щоправда, час) і ось тепер 2:2 з „Прикарпаттям”.

Володимир Журавчак (тренер „Волині”):

- Ми, напевно, більше засмучені, адже втратили перемогу перед самим фінальним свистком. З іншого боку, по ходу зустрічі нам довелося відігруватися... Що сказати? Ми вже не вперше припускаємося необов’язкових помилок. Сьогодні до пенальті призвів фол 18-річного гравця, якого змушені використовувати згідно з регламентом. Загалом не тієї гри ми очікували від своєї команди. В її діях буда присутня якась монотонність, якась одноманістність... Чи не ввела в нас оману розгромна поразка „Прикарпаття” від ФК „Львів”? Ні. За календарем ми граємо після „Львова”, який розгромив вже не одного суперника. Приміром, львів’яни обіграли „Дністер” – 4:0. А ми в Овідіополі поступилися, не реалізувавши два пенальті. Хоча я погоджуюся з тим, що проти сильних команд гравці налаштовуються по-іншому. Івано-Франківськ завжди був складним суперником для „Волині”. Якщо не рахувати кубкову гру (вона відбулася в Калуші – прим. авт.), ми не перемагаємо тут з 1989 року.

Сергій Пташник (головний тренер „Прикарпаття”):

- Після гри зі „Львовом” у нас відбулася серйозна розмова з командою. Однак, зрозумійте, хлопці – ще дуже молоді і їм властива нестабільність. Гру „Волині” ми вивчали серйозно. Єдине, чого не сподівалися, що Ковалюк зіграє ліберо. Він, на мою думку, сьогодні був найкращим у складі суперника. Його передачі були націленими і гострими... Чи втратили ми сьогодні, чи здобули? Після 2:6, гадаю, 2:2 – це здобуток.