Руслан Фомін дебютував за «Металіст» знову. І відразу відзначився результативним ударом. Він так заскучав за смаком забитих м'ячів, що при святкуванні свого першого голу у сезоні зазнав травми. На рівному місці. Прикро. Але це ще не найгірше, що трапилося з Фоміним за останній тиждень. Десять днів потому Руслан дебютував у Лізі чемпіонів за „Шахтар”. Що ж тут прикрого, запитаєте ви? А те, що тепер Фомін не зможе бути заявлений за іншу команду в цьому євросезоні! А саме, зіграти за харківський „Металіст” у кубку УЄФА. Про що тільки думали у Донецьку. Мабуть, не за долю Фоміна.

Руслане, вам вистачило 45 хвилин на те, щоб забити гол у майці „Металіста”. В „Шахтарі”, упродовж двох місяців ви не відзначалися в офіційних іграх...

- У „Шахтарі” я не мав великої довіри у тренера. Максимум, що я отримував – це останні десять хвилин ігрового часу. Ви вважаєте за такий час можна проявити себе?

- Святкуючи взяття воріт „Таврії” ви отримали прикру травму. Наскільки серйозне пошкодження?

- Перелом п’ятої берцової кістки.

- Скільки часу вам знадобиться на відновлення?

- Якщо все буде добре гіпс знімуть через три тижні. Додайте ще тиждень на повернення фізичних кондицій. Десь у другій половині вересня маю повернутися на поле.

- Як у команді сприйняли звістку про повернення Фоміна до „Металіста”. Зміни за той час, коли ви були відсутні у команді відбулися?

- Абсолютно ніяких змін не відбулося. Ті ж самі гравці, той самий тренер, та сама атмосфера, дисципліна в колективі. Я півтора роки відіграв за „Металіст”. Мені завжди раді у Харкові і ніяких проблем з адаптацією у мене зрозуміло не було.

- Ви належите „Шахтарю”, заграні за донецький клуб у єврокубках і тепер не маєте змоги виступати за „Металіст” у кубку УЄФА. Не жалкуєте?

- Звісно, жалкую. Не красиво було з боку „Шахтаря” випускати мене на півтайму, а потім віддавати в оренду до іншого клубу.

- Це було рішення клубу чи ваша особиста позиція покинути Донецьк?

- Я з самого початку сезону кожен день говорив тренерам, щоб вони мене продали чи віддали в оренду. Я їм постійно наголошував, що хочу грати, а не гріти лаву запасних. Не розумію політику донецького клубу, адже мати у розпорядженні сім форвардів - нонсенс!

- Чому все ж гравець молодіжної збірної України Руслан Фомін та основний форвард бронзового призера чемпіонату України не зміг заграти у „Шахтарі”?

- Я вже наголошував, що довіри з боку Луческу не було. У „Шахтарі” я знаходився у психологічній ямі.

- Можливо ви не витримали конкуренції?

- Можна й так сказати. Мене розглядали як сьомого форварда у донецькій команді. У деяких командах третій форвард зайвий, а тут - сьомий!

- У поєдинку проти "П'юніку" Луческу замінив вас вже на 38-й хвилині. Румунський спеціаліст був незадоволений вашими діями?

- Розмови як такої у мене з Луческу не було. Після матчу він сказав, що я багато переміщався по полю, але не закривав зони, про які він говорив на установці. В принципі, в півзахисті я до цього ніколи не грав, тому й в обороні відпрацювати належним чином не вдалося.

- Ви вважаєте Луческу надав вам шанс заграти за „Шахтар”? І чи дасть він його знову взимку, коли термін оренди закінчиться.

- Які плани у Луческу на рахунок мене я не знаю. Краще запитати про це у нього. Але, коли у команді є нападники за 20 млн. євро, то апріорі ставку більше робитимуть на них.

- Перебуваючи у Донецьку ви підтримували стосунки з Маркевичем, з колишніми партнерами?

- Звісно, ми телефонували один одному при любій можливості. У нас дружній колектив і в мене багато друзів у Харкові.

- За сказаними вашими словами стає очевидно, що з Маркевичем вам працюється легше аніж з Луческу. А щодо тренувального процесу, то він корінним чином відрізняється у Донецьку і в Харкові?

- Особливо нічим не відрізняється. У „Шахтарі” фізичні навантаження на голову вищі аніж у Харкові. У Донецьку більше працюємо без м’яча. Цілий день проводимо на базі. У „Металісті” після тренувань відразу можна сходити до сауни і весь вільний час проводиш, як тобі забажається.

- Думаєте у цьому сезоні „Металісту” під силу повторити минуле досягнення, а саме здобути бронзові медалі чи хоча б потрапити до зони УЄФА?

- Не будемо забігати вперед. Але все в наших руках. „Металіст” довів всім, що команда не буде „хлопчиками для биття” для грандів, а проти всіх інших команд гратимемо у відкритий комбінаційний футбол.

- Кого ви вважаєте найкращим нападником в національному чемпіонаті?

- Важко виділити когось окремо поміж інших. В Україні достатньо кваліфікованих форвардів, яким під силу називатися найкращим. Мені особисто подобається Клебер.

- А у Донецьку?

- За останніми результатами – Гладкий.

- Наступний матч „Металіст” проводить проти „Шахтаря”. Симпатії вже повністю на стороні харків’ян?

- Абсолютно точно. Моя нинішня команда – „Металіст”, за кого ж ще мені переживати.

Источник: Валерій Пригорницький, газета "Український футбол"

Metalistfans.net