На деяких українських сайтах з'явилися матеріали, в яких головний тренер футбольної команди української першої ліги "Кримтеплиця" з Молодіжного Олег Федорчук відмовляється від інтерв'ю газеті "Поступ", що було опубліковане минулого понеділка.

Відповідаючи на одне із запитань журналіста, Олег Федорчук відзначив: однією з причин його звільнення з посади головного тренера сімферопольської "Таврії" було те, що він відмовився "здавати" ігри київському "Динамо" та донецькому "Шахтарю", а потім його "плавили" самі ж гравці "Таврії". Проте вже за два дні на сайтах UA-Футбол та Champion з'явилися заяви пана Федорчука, в яких він відмовляється від своїх слів. Ба більше, відомий фахівець взагалі заперечує сам факт розмови.

Зокрема пан Федорчук заявив: "Мене вкрай насторожила надмірна "наелектризованість" у Львові стосовно лідерів українського чемпіонату. Я знаю не за чутками про складні взаємини львів'ян із київськими динамівцями, і тому свідомо не став говорити про це. Зрештою, це поза моєю компетенцією, я живу сьогодні проблемами клубу "Кримтеплиця". І крапка! Так, я відвертий із журналістами, але не треба з мене робити хлопчика: я в професіональному футболі понад 25 років і знаю, як можуть бути інтерпретовані слова тренера. Але найбільш разюче в цьому випадку те, що інтерпретувати було нічого...".

Напевно, пан Федорчук "забув" нашу розмову біля клубного автобусу команди "Кримтеплиця" перед від'їздом кримчан зі стадіону "Україна" у Львові. Бажання продовжити спілкування з керманичем команди з Молодіжного, яка, до речі, з його приходом значно додала у грі, у мене виникло після того, як на післяматчевій прес-конференції він сказав, що з нинішнім складом на львівські "Карпати" після повернення до вищої ліги чекатимуть нелегкі часи. До речі, факт нашої розмови можуть підтвердити свідки.

Саме наприкінці нашого спілкування я запитав пана Федорчука, чи можна у нього отримати відповіді на деякі "слизькі" питання. На це тренер кримчан відповів, що немає жодних проблем і він готовий поспілкуватися на будь-яку тему. На жаль, за браком місця на сторінці газети, я не зміг у своєму матеріалі висвітлити всі проблеми, які були порушені під час розмови. Також хочу зазначити, що пан Федорчук жодного разу не попередив мене, що деякі його висловлювання не для преси. Адже саме так поступають тренери і спортсмени, які хочуть вилити душу, але не мати потім через це певних проблем. Зрозуміло, якби мене про це попередили, то я б ніколи собі не дозволив опублікувати "смажені" висловлювання.

У своєму запереченні пан Федорчук говорить, що він завжди відвертий із журналістами. Можу підтвердити - це справді так. Тим дивовижнішим для мене є його відмова від самого факту нашої розмови. Я би ще міг зрозуміти, якби Федорчук мав до мене претензії стосовно того, що я щось не так зрозумів або перекрутив його слова. Але заявити, що ми взагалі не спілкувалися... Це вже занадто!

Поведінку пана Федорчука можу пояснити лише одним: у нашій розмові ми зачепили теми, на які в українському футболі вже давно накладено табу. Але, шановні, на вулиці вже ХХІ сторіччя... І якщо ми й надалі вдаватимемо, що у нашому футболі все "біле і пухнасте", то ще дуже довго для нашої збірної та провідних клубів межею мрій буде лише участь у фінальних частинах чемпіонатів світу та в групових турнірах Ліги чемпіонів. Але ж хочеться інколи і перемагати. Невже Україна цього менш гідна, ніж Бразилія - країна, в якій є дуже багато "диких мавп"?!

Источник: Іван Дупнак, "Поступ"