Розмова зі спортивним директором «Карпат» щодо його гострого виступу на спільному засіданні Виконкому ФФУ та Центральної ради ПФЛ

- Юріє Михайловичу, на чому найбільше акцентували під час виступу на семінарі?

- По-перше, на незавершеній структурі управління футболом, відсутності чіткого розподілу повноважень між його керівними структурами та органами, насамперед між ФФУ та ПФЛ. По-друге, на загальній недосконалості футбольної законодавчої бази та її конфліктності у багатьох моментах із державним законодавством. І, по-третє, на браку чітких концептуальних засад розвитку, втілення яких би мінімізувало простір для розвитку негативних явищ. 13 червня Виконком ФФУ затвердив Регламент змагань сезону 2007/2008 рр., а також новий для нашого футболу Регламент по статусу та трансферах гравців. Але жоден клуб України їх ще не отримав у розпорядження! Невже наших внесків і штрафів не вистачає для того, щоб оперативно надрукувати прийняті документи та розіслати їх у клуби?

- Очевидно, ви не оминули сумнозвісний матч «Карпати» - «Металіст»?

- Керівні органи ФФУ та ПФЛ займалися «перетягуванням каната» повноважень. Я не вдаватимусь у деталі цієї справи, усі ми знаємо рішення Спортивного арбітражного суду. Минуло більше місяця з моменту оголошення рішення, але у нашому розпорядженні немає його аргументаційної частини – лише коротка резолюція. Мабуть, таки непросто викласти аргументаційну частину на підставі українського футбольного законодавства, яке, надавши органам футбольного правосуддя ФФУ дві функції – контрольну та дисциплінарну, детально у Дисциплінарних правилах прописує механізми здійснення лише однієї з них, дисциплінарної. У межах же контрольної функції - КДК може робити усе, що заманеться, але тоді відпадає будь-яка потреба в інших нормативних документах. Якщо ФФУ передала ПФЛ повноваження щодо проведення змагань професійних клубів, то в чому взагалі полягає роль ПФЛ, якщо можна переглянути будь-які організаційно-процедурні рішення її керівних органів? Нам або потрібна ПФЛ, яка має право на відповідальні ОСТАТОЧНІ рішення або слід узагалі припинити дію договору між ФФУ та ПФЛ, ліквідувати її, передати функції проведення чемпіонату Комітету професійного футболу ФФУ чи створити іншу організацію.

- Згідно з рішенням Суду, «Карпати» програли локальну битву. Але чи можна говорити, що клуб виграв в глобальному плані?

- Хтось усіма правдами і неправдами через впливових симпатиків бореться за зайвих 3 очки, а хтось бореться за те, щоб наш футбол був чистішим і прозорішим. Чомусь так складається, що саме «Карпати», вже не вперше коштом власних проблем, стають рушієм змін в українському футболі. Пригадаймо хоча б історію, що трапилась навесні 2004 року, із дискваліфікацією Юрія Максимова на матч «Карпати» - «Борисфен», коли коштом наших 3 турнірних очок було впорядковано графік засідань КДК ФФУ. Чи навесні 2006 року, коли нам так і не роз’яснили, чому Регламент не дозволяє залучити нам однакову кількість футболістів-легіонерів у кубковому матчі проти київського «Динамо», але після відмови таки визнали нашу правоту тим, що цілком переписали відповідні статті Регламенту на наступний сезон. Тож, сподіваюся, що і ситуація з Лозанським судом матиме продовження і незабаром усі зрозуміють, що ФК «Карпати» не програв, а справді виграв цю справу. Бодай для розвитку українського футболу.

- Чи згадували ви про прийняті-відміненні рішення щодо покарань гравців «Дніпра» та «Шахтаря», які ледь не покалічили двох карпатівців?

- Мабуть, детальний та уповільнений перегляд того, як діяли воротар «Дніпра» Максим Старцев проти Василя Кобіна та півзахисник «Шахтаря» Фернандіньо проти Андрія Ткачука – то справа для людей з міцною нервовою системою. Знову ж таки, важко не погодитись з тим, що формальний, нормативно встановлений термін для винесення покарання за неспортивну жорстокість названих футболістів вже сплив. Важко зрозуміти інше – а хто ж за це відповідальний і як остаточно має відбуватись процедура. Невже справді потрібна формальна апеляція для того, щоб було розглянуте те, що бачила на телеекранах уся країна? А що це за гра в кота і мишки, коли один підрозділ Федерації – експертна комісія – звертається до ПФЛ щодо прийняття рішення, яке тут же відміняється іншим підрозділом Федерації – КДК? Тому я запропонував створити повноважну комісію, яка існує у ряді країн, в обов’язковому порядку самостійно переглядатиме усі матчі, та вносить для вирішення усі ситуації, котрі з тої чи іншої причини потребуватимуть такого рішення. Завинив Мартищук – отримав покарання. Завинив Фернандіньо – теж навколо цього не повинно відбуватися ніяких ігрищ. Лікування Ткачука для «Карпат» було далеко не безкоштовним, але чомусь лише наш клуб мав відшкодовувати «Ворсклі» провину свого гравця, оплативши згідно з рішенням КДК лікування травмованого ним суперника, чому ж тоді аналогічне рішення не прийняте по «Шахтарю». Що, знову терміни пройшли?

- Українське футбольне законодавство й справді кожен трактує так, як йому вигідно. Мабуть, у вас були ще якісь суттєві зауваження та пропозиції?

- Керівники українського футболу виявились неготовими до змін у міжнародному футбольному законодавстві. Маю на увазі дозвіл Регламенту з питань статусу та трансферів гравців ФІФА укладати футболістам нові особисті контракти з новими клубами за 6 місяців до завершення чинності поточних. Як проконтролювати виконання належним чином виконання своїх зобов’язань обома сторонами в останні місяці трудових стосунків, коли, безумовно, клуб усвідомлює, що уже не розраховуватиме на футболіста на перспективу, а футболіст, навпаки, уже захищений наступним контрактом? Покладатися на порядність та сумлінність? Наведу приклад. Повністю дотримуючись регламентних процедур, ФК «Карпати» на початку поточного року уклав контракт з футболістом ужгородського «Закарпаття» Михайлом Кополовцем, що вступив в дію в липні 2007 року. Аналогічно харківський «Металіст» уклав контракт з футболістом «Карпат» Андрієм Тлумаком. Як розвивались події далі? Андрій Тлумак пройшов усю передсезонну підготовку у складі команди «Карпати-2», під час сезону мав тренувальну та ігрову практику як у складі «Карпат», так і «Карпат-2». Завершився контракт, ми попрощались і передали до «Металіста» гравця у робочому стані. «Закарпаття» ж спочатку залишило травмованого Кополовця напризволяще, а пізніше, після відновлення, не лише відмовило в допуску до тренувального процесу, а й усіма силами намагалось добитися його дискваліфікації. І де належна кваліфікація цього середньовічного варварства з боку футбольної влади?

- «Карпати» систематично наголошують на жорсткішому легіонерському ліміті…

- Справді, ми повністю підтримуємо лінію на зменшення ліміту легіонерів. Втім, послідовність у відстоюванні цієї лінії повинна заторкнути і інший аспект. Аналізуючи склади команд вищої ліги, слід відзначити надмірну кількість орендованих гравців. Причому, йдеться не про такі доцільні та ефективні приклади, як у випадку з річним виступом Дмитра Чигринського за запорізький «Металург», які є, на жаль, поодинокими, а про багаторічну міграцію футболістів різними клубами. Найбільше, звичайно, таких футболістів належать київському «Динамо» та донецькому «Шахтареві», кожен з яких лише впродовж останніх 2 сезонів віддавали в оренду близько 20 футболістів. Я володію викладкою, яка свідчить, що є непоодинокі футболісти, котрі, належачи одному клубові, за останні 2 сезони перебували в оренді почергово у 3-4 клубах! Чи буде віддаватися повністю орендований гравець, який не бачить перспективи ані отримати місце у складі команди, з якою з тих чи інших причин раз за разом продовжує довготерміновий контракт, ані стати повноцінним членом іншого колективу? По суті, сьогодні ми свідомо зачиняємо двері для зростання молодих футболістів. Слід встановити обмеження, приміром: один футболіст не може перебувати на орендних засадах у інших клубах більше одного сезону. Потім його повинні використати у клубі або продати в інший клуб, або навіть відпустити як вільного агента. Таке обмеження не лише сприятиме унормуванню психології молодих перспективних футболістів, зростанню їх майстерності, а й змусить клуби набагато відповідальніше ставитись до своєї селекційної політики.