За два дні футболісти „Карпат” в матчі 7-го туру національного чемпіонату на полі стадіону „Україна” поміряються силами з дебютантом вищої ліги охтирським „Нафтовиком”. Зазначимо, що це буде перше очне побачення суперників на найвищому рівні. Раніше „Карпати” та „Нафтовик” зустрічалися лише в турнірі першої ліги. Без сумніву найяскравішою постаттю в нинішньому складі „нафтовиків” є знаний голеадор, форвард національної збірної Грузії Васіл Гігіадзе, який у минулому чемпіонаті України лише в останніх турах поступився Олександру Гладкому в бомбардирських перегонах. А от у новому сезоні кавказцю наразі ще жодного разу не вдалося вразити ворота суперників. В чому ж причина гольової засухи знаного снайпера? Саме з цього питання розпочалася розмова кореспондента „Газети” з Васілом Гігіадзе.

- Питання більш ніж важке. Навіть не знаю, що тут можна сказати. Напевне, в кар’єрі кожного форварда є періоди, коли м’яч вперто не хоче йти у ворота суперника. Ніби й моментів у кожній зустрічі вистачає, і ніби все правильно робиш, а м’яч, немов заворожений, не йде в сітку – хоч плач. Схоже, що саме такий малоприємний період я зараз і переживаю. А найприкріше, сталося це саме зараз, коли я щойно почав грати за нову для мене команду.

- Дійшло навіть до того, що в матчі з „Чорноморцем” ти не реалізував пенальті.

- Так, на жаль, це насправді так і є. Коли підходив до „точки”, а ні на мить не сумнівався, що заб’ю. Але примудрився взагалі не влучити у рамку. До речі, за свою кар’єру це в мене третій випадок, коли я не забив пенальті. Причому вдруге не зумів переграти Руденка. Перший раз влучив у штангу, а тепер – мимо воріт.

- А якщо випаде ще одна нагода бити пенальті Руденкові, підійдеш до „точки”?

- Так, але (після паузи – Г.В.) лише за умови, що буду відчувати в собі впевненість.

- Можливо, тобі не вистачає взаєморозуміння з новими партнерами?

- Та ні, якраз з цим все гаразд. Десь в одному – двох перших матчах щось подібне було. Але то ми проводили контрольні поєдинки. Та й потім, якби не було взаєморозуміння з партнерами, то я не мав би гольових моментів, а вони ж у мене є в кожній грі... Проте я не впадаю у відчай. Головне – забити один м’яч, а потім все налагодиться. Я в цьому впевнений.

- А що взагалі відбувається з „Нафтовиком”: команда наразі програла всі шість матчів та ще й не спромоглася забити жодного м’яча?

- На мою думку, пояснення може бути лише одне – нас переслідує чорна смуга, яка до того ж явно затягнулася. А ще дається взнаки дуже важкий календар. Подивіться самі, з ким нам вже довелося грати: „Металіст”, „Шахтар”, „Арсенал”, „Чорноморець”, „Дніпро” – команди, які ставлять перед собою серйозні завдання. Проте, як на мене, то в іграх з „Металістом” на виїзді та з „Чорноморцем” вдома ми повинні були брати очки. Однак у Харкові нам десь не повезло, а десь „допоміг” суддя. Взагалі то я не любитель жалітися на арбітрів, але в даному випадку порушення правил у штрафному майданчику „Металіста” бачили здається всі окрім того, хто повинен був його зафіксувати першим. Ну а про зустріч з „Чорноморцем” ми вже згадували.

- Згоден, що в перших п’яти матчах у „Нафтовика” справді були грізні суперники. Але ж ви програли і останній поєдинок на своєму полі запорізькому „Металургу”.

- На жаль, це так. І знову не реалізували жодного моменту. Щоправда й створили їх небагато, але ж вони таки були. А от „Металург”, побудувавши свою гру від оборони, довго і терпляче очікував на свій шанс і таки дочекався. Ми припустилися помилки при стандарті і все – знову поразка. Ті, хто бачив гру, погодяться напевне, що ми аж ніяк не заслуговували на програш. Але ж кого це тепер цікавить…

- Який настрій панує в команді сьогодні?

- А яким він може бути в команді, яка на старті зазнала шість поразок поспіль? Особливо важко ми всі пережили останній програш, бо вірили, що Запоріжжя обов’язково обіграємо. Звісно, з кожним днем груз відповідальності на нас тисне все сильніше. А тут ще й додалася невизначеність з головним тренером. Наразі тренувальним процесом керує Віктор Іщенко, а як буде надалі, побачимо.

- Багато розмов ходило, що „Нафтовик” очолить Віталій Кварцяний…

- Так, минулого тижня його затвердили тренером-консультантом. Він був в Охтирці і навіть провів два тренування. Однак після цього повернувся в Луцьк. Чому? Про це краще запитати в нього самого.

- Що можеш сказати про нині вже екс-головного тренера „Нафтовика” Сергія Шевченка?

- Молодий, але вже доволі кваліфікований спеціаліст. Під його орудою я працював недовго, але мені сподобалося, як він проводить тренування, готує команду до матчів. Сергій Шевченко прихильник атакувального футболу, який хоче не просто здобувати турнірні очки, а прагне, щоб його гравці своєю грою милували око глядачів і самі отримували задоволення. Невипадково „Нафтовик”, незважаючи на статус дебютанта, частенько грав з трьома форвардами. Та що поробиш, у футболі головне – результат, а його якраз і немає. Звісно, в невдачах винен не лише Шевченко, а й гравці теж. Але вже так воно у футболі є: коли немає результату, то зазвичай першим звільняють тренера.

- То що, долю „Нафтовика” в нинішньому сезоні вже практично вирішено?

- Та що ви кажете! Ми не маємо наміру здаватися без боротьби. Зіграно лише п’яту частину чемпіонату і все ще можна поправити. Так, настрій у хлопців, у тому числі і в мене, не найкращий. Але команда вже адаптувалася до вищої ліги. Будемо вважати, що наші поразки – це плата за досвід, якого бракує багатьом гравцям „Нафтовика”. Тепер найголовніше – зламати психологічний бар’єр, а для цього необхідно якомога швидше забити перший гол і принаймні набрати перше очко. Хоча ми й розуміємо, що багато хто нас вже „похоронив”, але ми в себе вірими. А ще в нас вірять наші вболівальники, які на кожному домашньому матчі трибуни заповнюють вщерть.

- Наступний матч „Нафтовик” проведе у гостях з „Карпатами”. Розраховуєте взяти очки у Львові?

- Взагалі то ми кожен раз виходимо на поле з надією на позитивний результат. Ясно, не буде виключенням і поєдинок у Львові. Та й відступати нам нікуди. Хоча ми чудово усвідомлює, що гра буде для нас дуже важкою. Адже „Карпати” також стартували не надто вдало і очки їм потрібні не менше ніж нам. До того ж вони намагатимуться реабілітуватися перед своїми вболівальниками за поразку у Києві в останньому матчі.

- Що ти можеш сказати про гру форвардів „Карпат” Батісти і Ковєля?

- Вправні майстри, що вони до речі довели в тому ж таки матчі з Динамо”: кожен записав на свій рахунок по ефектному голу. Батіста вже давно грає в Україні і зарекомендував себе, як технічний і розумний гравець. Думаю, проти нього важко грати будь-якому захиснику в українському футболі. Ковєль грає за „Карпати” лише перший рік. Він ще молодий, а тому інколи йому бракує досвіду. А ще я б йому порадив попрацювати над технікою. Але він своє бере за рахунок напору, швидкості та жаги боротьби.

- А як тобі оборона львівської команди?

- Натякаєте на ті сім м’ячів, які „Карпати” пропустили в Києві? Знаєте, в житті кожної команди бувають такі дні, коли, що не удар суперника, то гол. Здається саме таке трапилося з львівською командою минулої неділі.

- Чотири м’ячі з тих семи пропустив твій партнер по збірній Грузії Георгі Ломая.

- Думаю, що в тому матчі „Карпати” в захисті зіграли настільки слабо, що їм би не допоміг будь-який інший воротар. А про Георгі скажу одне – сьогодні він воротар номер один у грузинському футболі. І не сумніваюся, що він ще не раз рятуватиме ворота „Карпат”.

- Ви з ним разом захищаєте честь збірної Грузії, але в найближчу суботу будете на полі суперниками.

- Таким є життя професіональних футболістів. Якщо вийдемо на поле в складі своїх команд, то я зроблю все, аби нарешті забити свій перший гол за „Нафтовик”, а він навпаки, всіма силами намагатиметься мені в цьому завадити. Як станеться, покаже гра. А я лише додам, що йому буде трішечки легше, бо матч відбудеться на полі „Карпат”.

- Що Васіл Гігіадзе може сказати про львівського вболівальника?

- Востаннє я грав у Львові ранньою весною нинішнього року в складі „Кривбасу”. Гра тоді завершилася внічию – 1:1. Але мені дуже запам’ятався той факт, що незважаючи на холодну погоду, на трибунах була багато глядачів, які весь матч несамовито підтримували свою команду. Скажу чесно, так вболівають далеко не в кожному місті. Ну хіба що в Охтирці.

- До речі, чому ти влітку прийняв рішення перейти з „Кривбасу” в „Нафтовик”?

- А що мені залишалося робити, адже в Кривому Розі серйозні проблеми з фінансами. Причому це не вперше і це питання мене вже добряче дістало.

- А хіба окрім „Нафтовика” інших варіантів у одного з найкращих голеадорів українського чемпіонату не було?

- Звісно, що були. Але в мене діючий контракт з „Кривбасом”. Інші клуби хотіли його викупити, але керівництво криворізького клубу погоджувалося лише на оренду. А на це дав згоду тільки „Нафтовик”.

Источник: 'Львівська газета"

Інформаційний центр ФК „Карпати”