Минулої зими найкращим бомбардиром „Карпат” у контрольних поєдинках на тренувальних зборах у Туреччині був Руслан Платон. Однак незважаючи на це, 25-річний форвард так і не зумів скласти гідної конкуренції Батісті та Лєаніду Ковєлю за місце в основному складі „зелено-білих”. Тому немає нічого дивного, що після завершення сезону керівництво ФК „Карпати” вирішило не укладати новий контракт із Платоном. Нині Руслан намагається працевлаштуватися в ФК „Харків”, який перебуває на тренувальному зборі у Криму. Саме там і застав його дзвінок кореспондента тижневика «Карпати».

- Руслане, як йдуть справи в новій команді, чи підписав вже контракт?

- Наразі все нормально. Але контракт ще не підписано, а тому не можу сказати, що я вже є гравцем ФК „Харків”. Хоча все йде саме до цього і сподіваюся, що до початку чемпіонату я стану повноправним членом харківської команди.

- А як виник варіант з ФК „Харків” і хто саме був ініціатором твого переходу в команду Володимира Безсонова?

- Наприкінці минулого чемпіонату, коли стало остаточно зрозуміло, що я залишаю Львів, мій агент повідомив, що до нього звернулися представники ФК „Харків”, аби я спробував себе в їхній команді. Подумавши кілька днів під час відпустки, яку ми з дружиною та нашими двома малюками провели в її батьків поблизу Чернівців, я вирішив прийняти пропозицію харків’ян. І 26 червня прибув на тренувальний збір до Криму.

- І як прийняли тебе в новому колективі?

- Загалом доброзичливо. Серед футболістів „Харкова” є чимало знайомих, а найкраще знаю свого тезку і земляка Руслана Гунчака, з яким ми разом розпочинали грати ще в складі чернівецької „Буковини”. Він і вводить мене в курс справ у новій для мене команді. Потихеньку знаходжу спільну мову з новими партнерами і на полі. Вже прийняв участь у двох контрольних поєдинках. В обох матчах, як і решта футболістів, зіграв по одному тайму. До речі, у другій грі проти дебютанта вищої ліги охтирського „Нафтовика”, в якій ми перемогли 5:1, я відзначився дублем.

- Вибач, але ти і за „Карпати” чимало забивав у товариських поєдинках. Натомість в офіційних матчах, навіть за дублюючий склад, справи йшли значно гірше…

- Навіть не знаю чим це можна пояснити. Єдине, що спадає на думку, можливо в міжсезоння, намагаючись довести тренерському штабу свою профпридатність, більше віддавався грі, а значить і діяв з більшим бажанням та азартом. Тому тепер напевне постараюся врахувати це в своїй новій команді, аби не повторилася ситуація, що була в „Карпатах”.

- А чи немає в тебе образ на тренерів „Карпат”, що вони тобі надавали мало ігрового часу в основному складі?

- Які можуть бути образи? Кожен тренер відповідає за результат, а значить ставить у склад того, хто на його думку може більше принести користі команді. А навесні я не виходив вже навіть і на заміну, бо в мене закінчувався контракт. І якщо його не мали наміру зі мною продовжувати, то який був сенс у тому, аби випускати мене на поле? Звісно, ставили тих, на кого розраховують в майбутньому. Я все це чудово розумію. Тому жодних образ, з тренерами та з хлопцями я нормально попрощався.

- Якими залишаться в пам’яті Руслана Платона Львів та вболівальники „Карпат”?

- Львів не може не подобатися, адже це одне з найкрасивіших міст України. До того ж, своєю архітектурою воно мені нагадує мої рідні Чернівці. Ну а таких вболівальників як мають „Карпати”, напевне не має жоден клуб вищої ліги. Та й загалом у „Карпатах” я провів шість сезонів. Зрозуміло, що душею та серцем прикипів і до команди, і до міста, і до фанів. Тому розлучатися було дуже боляче.

- Вже в четвертому турі ФК „Харків” прийматиме „Карпати”. Сподіваєшся зіграти проти своєї колишньої команди?

- Звісно. Але для цього потрібно ще, по-перше, підписати контракт з ФК „Харків”, а по-друге, завоювати місце в основному складі. Проте якщо тренери харківської команди мені довірять, то спробую продовжити традицію екс-карпатівців, які в минулому сезоні забили чимало голів у ворота львівської команди. Але як би там не було, я завжди стежитиму та переживатиму за виступами „Карпат”.

Источник: Іван Дупнак, Інформаційний центр ФК „Карпати”