Львів. Стадіон "Україна".

17 900 глядачів (згідно інформації ПФЛ)

Головний арбітр: Деревінський, Київ

Асистенти: Боклажко, Київ; Дем'яненко, Мукачево

Карпати0:2Металіст

 Фомін 12, Валяєв 68

Налєпа, Кобін, Лащенков, Іщенко, Кірильчик (Ткачук 46), Пшеничних, Худоб"як, Годвін, Сучков (Кополовець 46), Батіста (Фещук 81), Ковєль Горяїнов, Ганчаржик, Валяєв, Едмар, Слюсар, Обрадовіч, Фомін (Нвоха 28, Зезе 58), Рикун, Папа, Девіч (Махдуфі 81), Бордіян

Попередження: Кобін 8, Годвін 44, Батіста 56 Попередження: Зезе 67, Обрадовіч 73

За таким принципом провели останній день вересня майже 18 тисяч львів’ян. Про матч проти «Металіста» не чув лише глухий – графіті на стінах, оголошення по міських гучномовцях, передматчеві прес-конференції та інтерв’ю. «Карпати» обіцяли дати бій бронзовому призеру минулого чемпіонату. А дали – кілька ударів по воротах, кілька напівмоментів і провальну гру у центрі поля.

Вже з перших хвилин «Металіст» дав зрозуміти, що збирається перемогти. Байдуже, що за кілька днів надвідповідальний матч проти «Евертона». Для Мирона Маркевича, перемогти у цій грі було важливіше. Тому він і не приховува радості після матчу.

Першим тривожним дзвоником став штрафний Девіча. Сам він його і заробив, змусивши Кобіна сфолити перед штрафним. Марко бив зряче – обвів стінку і не дав жодного шансу Налєпі. Однак, цього разу поляку пощастило – штанга. А от інший штрафний, хвилин за 7 після цього, вже став нещасливим. Ганчаржик навісив і Фомін красиво випередив увесь захист львів’ян. М’яч пролетів між руками Налєпи: 0:1

Після голу «Карпати» почали робити кволі спроби щось зробити біля воріт Горяїнова. Чесно кажучи, мало що вдавалося, а зіткнення Ганчаржика і Худоб’яка у штрафного суддя проігнорував. До слова, суддя з Києва Деревинський – екс-гравець харківського «Металіста».

Перший удар по воротах «Металіста» «Карпати» завдають в середині першого тайму. На дальній постріл наважується Кірильчик – мабуть єдине, чим він запам’ятався за 45 хвилин на полі. Значно кращий був у Сучкова, після класного пасу Кобіна. Але білорусу, хоч як дивно звучить, забракло вміння обробити м’яча. А момент був дуже перспективний – Сучков по-суті, виходив сам-на-сам. Наступного пристойного моменту довелося чекати аж до другого тайму, коли Батіста в падінні бив головою, після сильного прострілу. Але тут вдало зіграв Горяїнов, парирувавши удар бразильця.

У «Карпат» нічого не виходило в центрі. Навіть після заміни пасивного Кірильчика на молодого Ткачука, середину все одно тримали досвідчені харківські футболісти. Вони чекали, коли господарі підуть відігруватися, щоб зловити на контратаці. Це їм вдалося – після втрати м’яча Кополовцем та подвійної помилки Лащенкова, Валяєв вийшов сам-на-сам з Налєпою і рахунок став вже 0:2.

Завершального штурму не було, хоч «Карпати» грали до кінця. Навіть це не допомогло – «Металіст» був сильнішим у цей вечір, та й апріорі, мабуть, теж. Залишається лише одне питання – чи встигне «Металіст» відновитися до повторного матчу проти «Евертона»?

Мирон Маркевич, головний тренер «Металіста»: «Ця гра для нас була принципова. У Львові – ажіотаж. Як торік, так і цього сезону. Усюди по місту банери. Складається таке враження, що «Карпати» більше у чемпіонаті грати не будуть, лише з «Металістом». Загалом радий, що моя команда проявила характер. Десь підсвідомо декотрі гравці береглися на четверговий матч із «Евертоном». Зараз для нас основне – відновити кондиції гравців, щоб у Кубку УЄФА вони були в тонусі.

«Карпати», можливо, виявилися психологічно не готовими, перегоріли, та потенціал у команди є. Швидкий гол нам розв’язав руки. Наскільки складна травма у Фоміна, сказати зараз не готовий. Нвоху також ми вимушено замінили, він потягнув спину. Це дві незаплановані заміни. У команди важкий календар, проте думки випустити сьогодні резервістів у мене не було».

Валерій Яремченко, головний тренер «Карпат»: «Уболівальники не кричали «вівці» лише з однієї причини. Вони мені дали ще дві-три гри, аби я міг добре вивчити футболістів. У мене в душі закралися дуже великі підозри. Футболісти допускають такі технічні огріхи… Особливо, в епізоді, коли нам забивали другий гол. Чесно кажучи, якщо б я був уболівальником, пішов би геть. Немає сенсу дивитися такі комедійні дії, коли футболіст, перебуваючи не в ігровому цейтноті, віддає супернику м’яч. І це у вищій лізі! Потрібно цьому футболістові з тренером вийти і вклонитися уболівальникам, сказавши: «Не ходіть сюди, допоки я не навчуся не втрачати м’яча у простих ситуаціях». Програючи, футболісти повинні атакувати; цього я сьогодні не побачив. Можливо, мені не вистачило часу. Можна програти і - 0:2, але боротися і показати видовищну гру. А у наших гравців я побачив байдужість. Будь-якій команді потрібно відмовитися від таких виконавців, які байдужі до результату зокрема і команди в цілому. Або відмовитися від них чи садити їх на лавку.

Теперішнє завдання: поставити команду, щоб більш-менш без великих перепадів брати участь у чемпіонаті. Підсилювати потрібно відповідальність.

Не потрібно робити жодних оргвисновків. Потрібно з тією командою, що є, серйозно не тільки тренуватися, а серйозно розмовляти. Якщо нам бракує майстерності, то потрібно чимось це компенсувати. Наприклад, самовіддачею. Команда повинна бути в русі».