Тренерська робота - непроста. Не завжди тренерові вдається реалізувати всі свої плани, виконати все задумане. Несправедливою виглядає і практика, коли в успіхах - заслуга команди, а в невдачах винен тренер...

- Ваші негаразди зі здоров’ям пов’язані з невтішною грою команди?

- Це відіграло не останню роль у тому, що я потрапив до лікарні.

- Проте ви, не долікувавшись, вирішили повернутися в команду, нехтуючи вказівками медиків?

- Хотів як краще, але не так сталося. Лікарі настоювали на тому, щоб я два місяці забув про негаразди і роботу. Але я не втримався. Мало того, що нічим не допоміг команді, я ще більше собі нашкодив.

- Коли б можна було повернутися у міжсезоння. Чи щось би змінили?

- Ні. Я вважаю, що команда фізично добре підготовлена. А це було нашим головним завданням.

- Але команда продовжує демонструвати невиразну гру. Чи вбачаєте у цьому свої помилки?

- Кожна людина припускається помилок. Але, як бачите, у професіональному спорті ціна помилки надзвичайно дорого коштує. Іноді неможливо щось змінити...

- Як прокоментуєте ситуацію з футболістами, яких запрошували для підсилення команди, а невдовзі їх почергово відправляли на всі чотири сторони?

- Справа в тому, що Йовічевіч покинув команду, Даниловський також довго перебував поза грою. Треба було негайно вносити корективи. А запрошували ми безкоштовних футболістів, які за мають великий досвід, особливо Скаченко. Сподівалися, що вони допоможуть команді. Ми хотіли створити іншим гравцям конкуренцію, але не вдалося. Ці футболісти виявилися не готовими і конкуренції не склали.

- Свого часу Євген Лемешко сміливо взяв курс на омолодження команди, і це спрацювало на користь клубу. Ви на таке не відважилися...

- По-перше, футбол шістдесятих минулого століття і нинішній - це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Вимоги і швидкості далеко не ті. Ми також робили ставку на молодих, але заграли тільки Чабан і Фещук. На жаль, Іванський та Іщенко продовжують залишатися перспективними, а Шмаков повинен ще більше працювати над собою.

- До закінчення чемпіонату ще три тури. Якщо команда не втримається, з чого будете розпочинати відродження?

- Не треба впадати у відчай і боятися падіння. Футболісти повинні проявити характер і майстерність. “Карпати” мають можливість здобути дев’ять очок. А щодо відродження, то мене вже в команді не буде.

- Але ж ви із клубом укладали контракт на три роки, тобто до серпня 2006 року...

- Ви не володієте інформацією щодо умови контракту.

- Тоді розтлумачте суть справи?

- Я працював з командою, але жодних контрактів не підписував. Між мною і керівництвом клубу існувала лише усна домовленість.

- Чи захочуть провідні футболісти виступати у нижчій лізі?

- Думаю, що ні. Хоча саме вони повинні повести в останніх матчах команду до перемог, не думаючи про те, що їх очікує. Їхньою справою є гра на футбольному полі.

- Кого бачите на посаді головного тренера команди? Хоча, можливо, самі продовжите співпрацю?

- Швидше за все, розставимо крапки над “і”, я роботу не відновлю. Щодо кандидатур на посаду головного тренера, то це вже не моя справа. Можливо, керівництву клубу вже відома ця кандидатура. Я цього не знаю.

- Чи продовжуєте консультувати своїх партнерів із тренерського штабу?

- Вже ні.

- В такому разі, хто тепер відповідає за підготовку футболістів?

- Є тренерська група, якою керує Юрій Дячук-Ставицький.