Перше інтерв’ю з новачком «Карпат» - нападником молодіжної збірної Македонії Хрістіяном Кіровскі

Як і було обіцяно, керівництво «Карпат» дозаявило кількох нових гравців. Одним з них став височезний македонський нападник Хрістіян Кіровскі, який, незважаючи на юний вік, вже встиг пограти в чотирьох європейських чемпіонатах. До того ж за його спиною понад 20 матчів у складі македонської молодіжки. Його перехід з «Вардару» до «Карпат» уболівальники зі Скопьє сприйняли дуже болісно, адже Кіровскі разом з Вандаіром складали дуже грізний атакуючий тандем. До слова, у нинішньому сезоні Кіровскі наразі є другим легіонером з Македонії в українській вищій лізі після Данчо Масева із запорізького «Металурга».

Знайомство з новачком «зелено-білих» розпочалося в автобусі, який віз гравців на базу. Єдина проблема, яка могла виникнути при спілкуванні – мова. Хоча македонська і входить до складу слов’янських мов, але непорозуміння під час розмови та перекладу могли виникнути. На щастя, Хрістіян добре знає інтернаціональну англійську…

- Англійську вчив у школі. А от російську, як, скажімо, серби – ні. Хоча, якщо дуже повільно говорити російською, зрозумію. Це ж стосується і української мови.

- Ти двічі увійшов «в одну річку», адже не так давно був гравцем запорізького «Металурга»…

- І не лише його. В 16 років мене взяли в столичний «Вардар». І хоч це було дуже престижно і класно, невдовзі я вже грав за інший столичний клуб – сербський ОФК з Белграду. Там я провів три з половиною роки. Прекрасний клуб для молодих гравців! В ОФК я грав з невеликою перервою, бо кілька місяців справді виступав у Запоріжжі на правах оренди. За «Металург» я провів 6 матчів, переважно виходив на заміну. Але моє повернення до ОФК було нетривалим. Закінчився контракт і я вирішив спробувати себе у чемпіонаті Кіпру. Грав за команду «Етнікос Ачнас». Прожив на Кіпрі півроку і повернувся до рідного «Вардара». Це був чи не найкращий період моєї кар’єри. У 10-ти матчах я забив 11 голів.

- І після цього виник варіант з «Карпатами»?

- Так. Зі мною зв’язався агент Златко Тодоровскі, у минулому непоганий футболіст, свого часу виступав в Німеччині. Розповів мені про «Карпати». Мені лише 21 рік. Чому б ні? До того ж, він сказав, що в «Карпатах» є чимало молодих талантів і за ними постійно спостерігають інші клуби. Тож якщо я гарно зарекомендую себе тут, то зможу згодом виступати у сильніших чемпіонатах.

- Наразі тобі не вдалося вдало виступити за дубль. Фани були дещо розчаровані твоїми діями під час матчу за дубль проти донецького «Металурга»…

- Я їх розумію. Перед цією грою я трохи хворів, у мене була температура. До того ж, у команді я перебував лише 2 дні. Я не знав ані хлопців, які вийшли грати за «Карпати», ані стану газону, ані стилю гри команди. Тож не дивно, що я зіграв невиразно. Але тепер я вже встиг познайомитися з командою, добре себе почуваю і рвуся в бій. Думаю, мені вдасться зробити так, щоб львівські фани, якими я був вражений під час матчу проти «Металурга», більше у мені не розчаровувалися.

- Які твої перші враження від львівського клубу?

- Дуже хороша команда, класні гравці. Мене лише одне дивує – що ми робимо на 12-му місці? Ця низька позиція абсолютно не відповідає рівню «Карпат». Я переконаний, що невдовзі ми піднімемось набагато вище.

- Тебе можна часто бачити в компанії Георгі Ломая…

- Часто буває, що гравці, які одночасно приходять в нову команду, стають друзями. З Георгі дуже приємно спілкуватися, він відомий голкіпер і просто хороша людина. Окрім нього я потоваришував з Ґодвіном і Батістою, яких дуже поважаю за бажання повністю викладатися на полі.

- Зі Львовом вже встиг познайомитися?

- Трохи. Мабуть, усі новачки «Карпат» кажуть, що місто дуже гарне. Я з ними погоджуюся на всі сто. Ще матиму час детально вивчити місто. Бо у вільний час я переважно сплю, телефоную до своєї дівчини, і люблю випити каву у місцевих кав’ярнях.

- Майбутній суперник «Карпат» - київське «Динамо». Ти, мабуть, дивився матч Ліги Чемпіонів «Динамо» - «Сараєво». Не секрет, що балканські гравці мріють якнайшвидше залишити рідну команду, щоб грати в багатших країнах. Македонія не виняток?

- Це насправді так. Македонські клуби не мають багато грошей. Тому кожен молодий гравець мріє грати у сильній лізі. І не лише через гроші. Йдеться про власну самореалізацію. А гроші прийдуть, якщо добре гратимеш. В Македонії, як і в інших країнах колишньої Югославії, однакові футбольні проблеми, незважаючи на величезну кількість молодих талантів. Згадайте сербську молодіжку – вона постійно виступає у фінальних турнірах юнацьких та молодіжних чемпіонатів Європи. Це не випадковість. Біда в тому, що до сильних клубів потрапляють одиниці, а решта просто немає де розвиватися. Футбольні школи працюють на досить високому рівні, але коли гравцю виповнюється 18-19 років, він зупиняється…

- Ти вже готовий грати? Зможеш дебютувати проти «Динамо»?

- Я готовий, але чи гратиму – вирішить тренер. Я ж докладу максимум зусиль, щоб нівелювати динамівський статус фаворита. Адже «Динамо» - фаворит лише на папері.