Вже третій рік поспіль «Карпати» та «Шахтар» гратимуть у жовтні. Матч 2005 року забудуть не скоро - першолігові «Карпати» перегородили дорогу донеччанам у 1/8 фіналу Кубка України. Наступного року матч для львів’ян видався не таким феєричним – поразка з великим рахунком у Донецьку. Який результат буде в наступному матчі? «Перчинки» майбутній грі додасть і можливе протистояння колишніх партнерів по команді та друзів по життю - Юрія Мартищука і Богдана Шуста. Вони опинилися по різні боки футбольних барикад...

Юрій Мартищук: «Шуст заступився за мене у неприємній ситуації»

– З Богданом почали дружити, коли він виступав за „Карпати”, а я – за франківський „Спартак”. Познайомилися в юніорській збірній Юрія Калитвинцева. Зараз спілкуємося телефоном раз на тиждень. Він допомагає мені з екіпіровкою - в Донецьку можна купити кращу воротарську форму. Коли Шуст гостює у Львові в батьків, ми завжди зустрічаємося. Ходимо з дружинами на морозиво чи піцу.

- Ваша дружба підкріплена чимось, окрім розмов по телефону чи походами на морозиво?

- Було й не таке… Якось Богдан вчинив як справжній друг, заступився за мене в одній неприємній ситуації, що склалася в команді. Не хочу вдаватися у деталі. Кажуть, що дружби між голкіперами не буває, лише професійні стосунки. Але наша дружба спростовує цю тезу.

– „Карпати” давно не брали очок на полі «Шахтаря»…

– «Шахтар» у хорошій формі, буде битва за результат. Нам потрібно показати все найкраще, грати у свою гру. Тоді, можливо, здобудемо позитивний результат.

– Яка зараз атмосфера в команді? Як невдала гра впливає на психологічний стан гравців?

– З приходом на посаду головного тренера Валерія Яремченка у хлопців почали горіти очі. Усе змінилося, ми забули ті невдачі, що переслідували нас на старті. Новий тренер зараз ставить нову гру. Ми працюємо. Рано чи пізно це дасть результат.

– Почесний президент „Карпат” Петро Димінський ставить перед командою завдання зіграти у чемпіонаті не гірше, аніж торік…

– Думаю, потенціал команди дозволяє сподіватися на місце, не нижче восьмого. Якщо нам поставлять завдання, то ми спроможні боротися і за вихід в Інтертото. На тренуваннях – здорова конкуренція, усі працюють, досвідчений тренер вказує на помилки. Мене влаштувало б 4-5 місце після першого кола.

– Нещодавно ти став батьком…

- Ще й досі перебуваю під враженнями. Такі відчуття! Дуже вдячний дружині Наді, що подарувала мені сина. Знаменна подія відбулася, коли ми грали проти „Зорі”. Перед грою я знав, що дружину забрали до пологового будинку, а після перемоги, коли ми летіли додому і робили пересадку у Києві, я зателефонував тещі, і вона сказала, що Надя народила хлопчика! Від радості я кричав на весь аеропорт! Відразу ж у літаку „виставив”: купив шампанське і почастував хлопців та тренерів. Сина, до речі, назвали Крістіаном, церковне ім’я – Андріан.

- Коли ти познайомився з майбутньою дружиною?

- Ми родом з одного міста – Коломиї. Познайомилися, коли ще я був гравцем „Спартака” чотири роки тому. А зараз наша сім’я дуже щаслива і хочу, щоб уболівальники „Карпат” також розділили з нами нашу радість.

– Син гратиме за „Карпати”?

– Головне, щоб здоровим був. Якщо його, як і мене в дитинстві, цікавитиме футбол, я обов’язково буду йому в цьому сприяти.

– У тебе якісь позафутбольні захоплення є?

– Останні дев”ять місяців на хобі часу не було, турбувався про дружину. А взагалі, полюбляю виїхати на природу, на шашлик чи в теніс з Худоб’яком пограти. З ним же інколи граємо у комп’ютерний футбол. А після народження сина дружина подарувала мені ще й авто! Приходжу додому, а вона мені: „Це твоє!”. Тепер моїм хобі буде «Mazda 6».

– Який гол у власні ворота тобі запам’ятався?

– Ще зі „Спартаком” ми вийшли у 1/8 Кубка України. Грали з одеським „Чорноморцем” і цілу гру „билися”. Але Олександр Косирін забив гол, і ми програли - 0:1. Мені тоді було лише 16 років.

Богдан Шуст: «У Донецьку мені не довіряють»

– Такі фани, як у „Карпат”, бувають лише раз у житті, так само, як і велике кохання, - так розпочав розмову воротар «Шахтаря». – І порівнювати їх з іншими неможливо і недоречно. У Львові кожен гравець, який виходить на поле, відчуває особливу підтримку. Я такого більше ніде не зустрічав. У Донецьку ходять на футбол, особливо - коли команда демонструє хороші результати, проте такої шаленої підтримки, як на «Україні», немає. Хіба що на матчах Ліги чемпіонів.

– З твоїх слів виходить, що ти стежиш за «Карпатами»?

– Звичайно, дивлюся матчі, які транслюють. Але більше дізнаюся від старих друзів. Старт «Карпатам» не вдався. Зараз команда, у порівнянні з початком сезону, додала. З’являються перемоги.

– Хто саме інформує тебе про карпатівські події?

– Юра Мартищук і Максим Фещук. Пригадую, як з Юрком їздили в Голландію на чемпіонат світу U-20. Розуміли, що шансів вийти на поле у команді Олексія Михайличенка у нас немає, і вирішили бодай розважитися. Каталися на велосипедах… До речі, на поле так і не виходили, у воротах стояв Леонід Мусін.

– Нещодавно сім’я Мартищуків поповнилася…

– Дуже радий за Юру, зателефонував йому і привітав. А от сам на такий крок наразі не наважуюся.

- У вас з Мартищуком є багато спільного. Наприклад те, що ви обоє зараз не граєте в основі…

– Зараз я у важкій ситуації, практично не беру участі в поєдинках «Шахтаря», тому важко серйозно налаштовуватися на матч, у якому, швидше за все, не вийду на поле. Дуже-дуже хочеться побачитися зі своїми колишніми одноклубниками, пережити такі неповторні емоції.

– А чому ти впевнений, що не гратимеш з «Карпатами», адже пристойно відстояв у кубковому матчі проти «Миколаєва»?

– Не думаю, що окрема гра може щось суттєво змінити у ставленні до мене. Бачу, що Мірча Луческу мені не довіряє. Вже й не маю особливого бажання залишатися в Донецьку. За три місяці я зіграв лише раз – у Кубку. А я молодий воротар і мені потрібна постійна ігрова практика. Матчі за дубль – це не той рівень. Якщо так приватиме й надалі, то піду до президента проситися в інший клуб. Зроблю це тому, що хочу грати у футбол, а не сидіти на лаві запасних.

– Твоя команда, як кажуть, зараз на ходу. Чи мають шанси «Карпати» здобути у Донецьку очки?

– Звісно, головне належним чином налаштуватися. «Шахтар» сильніший в індивідуальному й фізичному плані. Але ж це футбол. Кожна команда може створити сенсацію. Зайвий раз це продемонстрували поєдинки на Кубок, де «Кривбас», «Зоря» і «Карпати» - вищолігові клуби - вилетіли уже з 1/16 фіналу. «Шахтар» вважали відвертим фаворитом, а «Миколаїв» добре нам протистояв. Перемога нам далася важко. Жаль, львів”яни не гратимуть далі.

– За рахунок чого «зелено-білі» можуть здобути позитивний результат?

– Основне – бажання і самовіддача. Цими якостями «Карпати» можуть компенсувати переваги моєї команди. Думаю, Луческу не буде у цьому протистоянні вигадувати велосипед і зіграє приблизно так, як і в інших матчах чемпіонату. І не варто забувати про насичений графік «Шахтаря». Ми гратимемо після важкого матчу в Португалію. А учасники Ліги Чемпіонів, навіть європейські гранди, завжди важко входять у чемпіонат.

Источник: Ярослав Біляч, тижневик "Карпати"Інформаційний центр ФК „Карпати”