Волинь2:3Іллічовець

Жадер 51, Пищур 61 Шевелюхін 12, Івашко 55, Мельник 83

Неділько, Ковалюк, Войтович, Сімінін, Черніков (Максимюк, 15; Павлов, 57), Рурич (Чеботаєв, 60), Лісовий (Кінаш, 14), Дручик, Пищур, Жадер, Алозі (Романець, 88) Шуховцев, Соляник, Краснопьоров, Єсін, Мазуренко (Скоба, 90+1), Шевелюхін, Мальцев, Каменюка, Івашко (Мельник, 73), Каблаш (Яворський, 49), Демченко (Северіно, 56)

Попередження: Кінаш 23, Пищур 27, Максимюк 53  

Матч проти „Іллічівця” став справжньою перевіркою „на профпридатність” для луцької команди. Гостям, більшою мірою укомплектованим футболістами, котрі пройшли достатню школу вищої ліги протистояла достатня кількість волинської молоді, котра ще донедавна змагалася лише у юнацьких турнірах, підкріплена кількома „зубрами” українського футболу у вигляді Максимюка, Ковалюка та Пищура.

Початок гри показав, що маріупольці, незважаючи обрану контратакуючи тактику, дійсно є досвідченою і добре організованою командою, справитись з якою волинянам буде дуже непросто. І дійсно, упевнено відбивши стартовий натиск господарів, коли за перші дві хвилини двічі у гру доводилося вступати Шуховцеву, „комуністи” перевели гру до центру поля і невдовзі провели показову результативну контратаку. Заробивши кутовий на лівому фланзі, вони подали м’яч точно на центр штрафного майданчика, де Шевелюхін, вистрибнувши вище всіх, головою чітко спрямував шкіряного в сітку – гол.

Надалі гра виглядала доволі блідо. З одного боку лучани традиційно слабше проводять перший тайм, а з іншого – упевнена гра маріупольців в захисті та уперта боротьба за центр поля не дозволяли командам вельми розраховувати на достатню кількість гольових моментів. І незважаючи на те, що у нападі більш гостро діяли волиняни, усе завершувалося якимись напівмоментами або „напівударами” у сторону рамки Шуховцева. Тому кілька пострілів у виконанні Жадера, Рурича і Пищура виглядали справжньою „біднотою” у порівнянні з попередніми матчами проти „Севастополя” і київських армійців. Гості ж до перерви по воротам „Волині” більше не били, але гру тримали під контролем.

Після відпочинку, отримавши тренерську „накачку”, „Волинь” понеслася вперед і після кількох швидких атак зуміла зрівняти рахунок. Маріупольці протягом гри достатньо часто фолили, зупиняючи атаки господарів, і на цей раз поплатилися за необачність. Черговий штрафний неподалік від лінії штрафного – улюблене місце Жадера. І на цей раз улюбленець луцьких уболівальників надії своїх прихильників повністю виправдав, чітким ударом з лівої відправивши м’яч через стінку прямо в сітку – 1:1. Після цього нарешті пішла відкрита гра, яка найбільш подобається уболівальникам. Щоправда, перший результат здобули гості. Спочатку дві їх атаки успіху не принесли – дальній удар пішов повз ціль, а згодом Неділько, вийшовши з рамки ногами виніс м’яч за межі поля. Та на 55-й хвилині коли, здавалося б, луцькі захисники ліквідували черговий прорив гостей, ті забили – вдала гра на підборі на правому фланзі, навіс у центр і неприкритий Івашко головою знову виводить свою команду вперед.

„Волинь” на цей раз не знітилася – ще кілька хвилин штурму і черговий штрафний перед карним „Іллічівця”. На цей раз для Жадера відстань була дещо завелика аби бити по воротам, тому бразилець філігранно лівою закинув м’яч у центр на Пищура, котрий головою підправив того у сітку – 2:2. І знову швидка гра на зустрічних курсах. За три хвилини знову б’є штрафний Жадер, але кіпер витягує шкіряного з лівої від себе „шістки”. Контратака гостей – удар вище. Чеботаєв зліва закидає на Пищура, той переадресовує м’яч у воротарський на Алозі, але останньому влучно пробити завадили оборонці. Після кутового справа у виконанні Жадера Павлов на дальній стійці б’є у ближній кут, але воротар на місці і відразу ж Неділько знову підстраховує своїх захисників, виходячи за межі карного і вибиваючи шкіряного на трибуни. За хвилину помиляється уже й кіпер, коли м’яч, перекинутий через нього летить у ворота, але Сімінін виносить круглого з лінії. Гості посилюють натиск, ще один вихід Неділька у якості останнього захисника. І, зрештою, контратака комуністів завершується голом. Прохід по правому флангу, простріл в центр штрафного і, залишений без нагляду Мельник, ногою відправляє у сітку третій м’яч.

Після цього пристрасті на полі стихли. Лучани хоча й намагалися йти вперед, але їх атаки вдало ліквідовував захист гостей. У підсумку – поразка 2:3. Що ж, гості, зігравши чітко й організовано, здобули заслужену перемогу. Проте й господарям дорікнути нічим. Вони належно старалися, але було видно, що саме досвіду і чіткого виконання тренерських вказівок їм явно не вистачає. „Волинь” цілком заслуговувала на нічию, а за сприятливої реалізації могла б і виграти. Проте все одно з такою перспектив гарного виступу на вищому рівні у луцької команди було б обмаль. Уболівальники самі мали змогу пересвідчитися словах Віталія Кварцяного, що необхідно з якомога кращим результатом дотягнути до зими, а далі проводити напружену роботу по посиленню команди. Особливу увагу при цьому варто звернути на захисну ланку, адже гра в три оборонці потребує злагоджених дій захисників, чого у звітній грі волинянам відверто бракувало і, власне кажучи, саме з-за помилок у захисті їм довелося залишити поле переможеними.

Источник: Cайт вболівальників ФК Волинь, спеціально для UA-Футбол