Львів0:0Сталь

 

Марущак, Романюк, Гальчук (Кудінов 81), Жданов, Ханас (Горецький 51), Ільчишин (Деревльов 89), Б. Баранець, Г. Баранець, Зарічнюк (Рябовол 67), Худзік, Теплий Мельничук, Атаєв, Лахнюк, Боргун, Романенко, Радіонов, Лисицин (Копильченко 80), Листопад (Шутов 46), Ситник (Грибанов 65), Капаністий (Ковалевський 87) 

Попередження: Романюк 82, Теплий 84, Баранець Г. Г. 86 Попередження: Атаєв 71, Радіонов 90

Після двох виїзних перемог, у яких гравці «Львова» змогли забити по три м’ячі, вдома від львів’ян чекали тільки перемоги. Тим більше, що це був перший домашній матч Степана Юрчишина як головного тренера львівської команди. Новий наставник вирішив не змінювати переможного складу, і проти «Сталі» на поле вийшли ті самі футболісти, що й кілька днів тому на виїзді. У зв’язку з відсутністю Гриценка, якого Степан Юрчишин залишив у запасі, з капітанською пов’язкою грав Мар’ян Марущак.

На стадіоні СКА вболівальники побачили два зовсім різних тайми. Матч відбувався о 14 годині, тому командам довелось грати за чималої спеки. Можливо, саме вона вплинула на гру футболістів, особливо у першій половині зустрічі. Якщо до перерви обидва клуби не створили жодного гольового моменту, то у другому таймі львів’яни повністю це компенсували, організувавши щонайменше п’ять дуже гострих атак поблизу воріт «Сталі». Щоправда, жодна з них не закінчилась результативно.

Команди розпочали матч спокійно, насамперед намагаючись не пропустити. У перші півгодини гри можна виокремити хіба що удар Боргуна зі штрафного, після якого м’яч низом пройшов біля лівої штанги. На 30-й хв. метрів з двадцяти пробивав Капаністий – також повз ворота. Ще за деякий час після навісу Ситника Капаністий завдавав удару головою – м’яч влучив у сітку, проте з зовнішнього боку. Господарі відповіли ударами Ханаса і Гальчука, яким також бракувало влучності. Трохи згодом Ситник з правого флангу ввійшов у штрафний майданчик і впав, намагаючись випросити пенальті, однак це викликало в бокового арбітра лише іронічну посмішку. Власне, це й усі більш-менш вагомі моменти першої половини матчу.

Справжня гра розпочалася по перерві. Протягом перших 25 хвилин другого тайму від атак «синьо-золотих» біля воріт «Сталі» було спекотніше, ніж на вулиці від сонця. Спочатку Борис Баранець мало не повторив свій шедевр у ворота черкаського «Дніпра» у минулому колі, коли чи то ударом, чи навісом з правого флангу несподівано для себе запустив м’яча «за комірець» Чопику. Цього разу львівський півзахисник, схоже, діяв цілеспрямовано: побачивши, що голкіпер трохи вийшов з воріт, Борис практично з такої ж позиції, що й у матчі проти черкащан, пробив під пекладину, і Мельничук лише кінчиками пальців завадив м’ячу опинитися у сітці воріт.

А незабаром львів’яни втратили найреальніший шанс здобути перемогу. Зарічнюк на своїй половині поля перехопив м’яча в одного з дніпродзежинців, зіграв на Ільчишина, а той швидко переправив «смугастого» на Худзіка, перед яким вже не було жодного з оборонців «Сталі». Наблизившись до воріт, Павлові залишалося тільки перекинути м’яча через Мельничука, що він і спробував зробити, однак трохи перестарався, і шкіряна куля пролетіла над перекладиною.

За кілька хвилин метрів з 25-ти пробив Гальчук – м’яч влучив у захисника, від якого дістався все тому ж Худзіку, що знаходився у штрафному майданчику. Сьомий номер львів’ян завдав повторного удару, проте знову м’ячеві на шляху до воріт став оборонець «Сталі». Поки львів’яни атакували, дніпродзержинці зосередили свою увагу на захисті власних воріт, і нечасто перетинали половину поля господарів. Постріл Романенка зі штрафного, з яким легко впорався Марущак, спіймавши м’яча в руки, був чи не єдиним більш-менш небезпечним моментом, створеним «сталеварами» у другому таймі.

Натомість гравці «Львова» мали ще дві нагоди забити переможний гол. Непощастило Ільчишину: його потужний удар зі стандарту взяла на себе перекладина. А за дві хвилини Худзік виконав кутовий, Мельничук кулаками вибив «смугастого» вперед, і Рябовол, що вийшов на заміну, на даючи м’ячеві опуститися на землю, пробив – над воротами.

Здавалося, що врешті-решт «синьо-золотим» вдасться здолати оборону суперника, проте до закінчення зустрічі залишалося дедалі менше часу, а м’яч вперто не хотів летіти у ворота. Усвідомивши, що сподіватися на перемогу марно, гравці «Сталі» почали тягнути час. Під час заміни Євген Лисицин дуже повільно йшов з поля, а Романові Капаністому швидше дійти до лави запасних допоміг арбітр матчу Євген Котенко, провівши його до бокової лінії. Зрештою, самі львів’яни вичерпали свої сили і не змогли до фінально свистка створити нічого суттєвого. Як результат – суха нічия.

Сергій Дірявка: «На мою думку, на сьогоднішню гру вплинула спекотна погода. Також мабуть не останню роль відіграло те, що у нашої команди немає турніного завдання. Хоча, чесно кажучи, ми, поважаючи суперника, налаштовувалися на перемогу. На жаль, у нас зовсім нічого не вийшло в атаці».

Степан Юрчишин: «Я не маю жодних претензій до своїх гравців щодо самовіддачі, тому що ми лише тиждень тому почали працювати. Я думаю, що команда у нас є – вона буде. Сьогодні в нас була перевага, однак нам протистояла дуже грамотна команда. Хороший момент був у Худзіка... Можливо, трохи й погода завадила показати кращу гру. Але з кожним туром, я думаю, ми будемо додавати».