Львів0:1Миколаїв

 Смішко 39

Марущак, Гриценко, Жданов, Сапуга, Ханас, Худзік, Деревльов (Горецький, 84), Кудінов, Зарічнюк (Паськів, 75), Мандзюк (Баглай, 64), Романюк (Ільчишин, 52) Гайдаржі, Є. Гончаренко, Потапов (Влаєв, 92), Веприк (Бербат, 83), Оксимець, Вікарюк (Зайко, 78), Штурко (Орлатий, 88), А. Гончаренко (Чорний, 72), Луценко, Смішко, Вишняк

Предупреждения: Худзік 84 Предупреждения: Чорний 88

МФК «Миколаїв» приїхав до Львова з твердою метою здобути три очки. Команда знаходиться у такому турнірному становищі, що відступати нікуди, тож наставник миколаївців Леонід Гайдаржі вимагав від своїх підопічних викластись на 100%. Ще більше мотивації і футбольної злості гостям додала незаслужена, на думку головного тренера, поразка від «Динамо-2». Те, що не вдалося досягти у матчі з киянами, миколаївська команда здійснила у поєдинку проти ФК «Львів», гравці якого після неважкої перемоги над «Десною» дещо недооцінили можливостей суперника.

У зимове міжсезоння обидва клуби більше ніж на половину оновили склади команд. Серед тих футболістів, які грали у матчі першого кола (2:0 на користь МФК «Миколаїв»), на поле стадіону СКА вийшли лише Потапов, Оксимець, Гриценко, Жданов і Ханас. Щодо самої гри, то видовищною її назвати важко. Напрямки атак змінювались від одних воріт до інших, але до справжніх загроз справа не доходила. На початку зустрічі можна виокремити хіба що удар екс-карпатівця Олега Веприка, який з льоту відправив м’яч вище перекладини. За відсутності великої кількості гольових моментів уболівальники мали час ознайомитись з новими футболістами, оскільки більшість з них фани «Львова» не знали. Зокрема під час одного з епізодів, коли Павло Худзік виконував стандарт, декілька уболівальників підтримували гравця вигуками «Юра!», маючи на увазі колишнього капітана львівської команди Юрія Войтовича, «сімку» якого тепер носить Худзік. На вістрі атаки львів’ян активним був Олександр Мандзюк. Він здійснив кілька непоганих проходів, проте навіть ті удари, які оборонці «Миколаїва» дозволили йому нанести, були дуже далекі від того, щоб вразити ворота. Хоча сам вихід Мандзюка на поле вже заслуговує на похвалу: у матчі з «Десною» футболістові перебили вушну перетинку і він грав практично через два дні після операції. Можливо, саме його гри головою і бракувало львівській команді для загострення атак, адже в Чернігові Мандзюк вигравав майже всі єдиноборства на другому поверсі.

Після тридцятихвилинного «затишшя» трибун шквал оплесків зірвав Андрій Ханас. Львівський півзахисник скористався відскоком м’яча і, не чекаючи, поки м’яч опуститься на землю, потужним ударом метрів з 25 мало не закинув шкіряну кулю за спину Олександра Гайдаржі – м’яч пролетів трохи вище рамки воріт і опустився за перекладиною. А вже за три хвилини Юрій Штурко змусив львівські трибуни на кілька секунд затамувати подих – його неочікуваний удар головою з меж карної зони пролетів недалеко від дальньої штанги Мар’яна Марущака. Вболівальники полегшено зітхнули, однак, як виявилося, гол миколаївців не заставив себе довго чекати. На 38-й хв. арбітр матчу Юрій Фощій призначає стандарт за метр від лінії штрафного майданчика. Виконувати штрафний підходять Ярослав Вишняк і Богдан Смішко, обоє розбігаються, і врешті-решт пробиває Смішко – і Марущак безсилий врятувати ворота (1:0).

У другому таймі рахунок на табло змушував гравців «Львова» шукати щастя поблизу воріт суперника. Львів’яни більше контролювали м’яч, однак тільки вони наближалися до штрафного майданчика миколаївців, як гості миттєво відводили небезпеку від своїх воріт. Тож атаки львівської команди завершувались вже на підступах до карної зони. Натомість МФК «Миколаїв» відповідав гострими контратаками, які могли б суттєво змінити вирішальний рахунок поєдинку. Один з найнебезпечніших контрвипадів організував Олег Веприк. Він пасом у розріз вивів Штурка на ударну позицію, форвард пробив, і м’яч вже повільно котився у сітку воріт. До того ж до м’яча наближався Вікарюк, який був готовий остаточно відправити «смугастого» у ворота. Та в останню мить львів’ян виручив Ханас, вибивши м’яч з-під ноги миколавського нападника.

Вже на прикінці матчу футболісти обох команд «відзначились» жовтими карточками за симуляцію. Спочатку пенальті в арбітра випрошував Худзік, а за якусь хвилину без сторонньої допомоги у штрафному майданчику падав Чорний, за що Юрій Фощій засвітив перед обома гравцями жовте світло. Єдине по-справжньому спірне питання у матчі щодо рішення судді викликав епізод, коли Андрій Гончаренко ударом по ногах ззаду спинив прохід Худзіка, за що Юрій Фощій не покарав гравця МФК «Миколаїв» навіть «гірчичником». За десять хвилин до закінчення зустрічі деякі найбільш зневірені у силах «Львова» врятувати матч вболівальники почали розходитись. Втім, навряд чи вони багато втратили, оскільки до фінального свистка гра пройшла без моментів.

Головний тренер МФК «Миколаїв» Леонід Гайдаржі: «Маючи кілька можливостей відзначитись, ми таки використали свій шанс – забили зі стандартного положення. Хоча моя команда могла забити ще декілька м’ячів. Мені здається, що ми були більш мотивовані на результат. Передматчева установка була дуже коротка: футболісти навіть на шкоду якості гри повинні були вийти і боротися за результат, що вони сьогодні й зробили».

Головний тренер ФК «Львів» Богдан Бандура: «Я вважаю, що команда суперника сьогодні заслужено перемогла, і 1:0 – це для нас ще непоганий результат. Миколаївська команда створила достатньо таких моментів, з яких можна забивати. В нас, на жаль, практично не було жодного гольового моменту, за винятком удару Ханаса в першому таймі. Сьогодні комнада суперника просто більше хотіла перемогти. На зборах ми не зіграли жодної такої поганої гри, як сьогодні. На мою думку, основна причина сьогоднішньої поразки – психологія гравців, які недооцінили суперника. Це хороший для нас урок – головне, щоб гравці зробили з нього висновки».

© ua-football.com