З кожним роком і матчем гра цього карпатівського захисника поліпшується, стає чимраз надійнішою. Сьогодні Микола Іщенко став гравцем основного складу команди Мирона Маркевича і капітаном молодіжної збірної України.

- Миколо, стартові матчі чемпіонату засвідчили, що фізична форма гравців команди на високому рівні. Це заслуга тренерів?

- Аякже. Ми провели дуже солідну підготовку. Щодо заслуг, то це справа і тренерського складу, і гравців. Тренери запропонували варіанти підготовки, а футболісти старанно виконували всі завдання. Особисто для мене збори пройшли продуктивно. Нарешті я відчув азарт великого футболу, і це додало впевненості у своїх силах.

- Водночас ти набував і міжнародного досвіду в молодіжній команді України...

- Так. Тренер збірної Павло Яковенко продовжує розраховувати на мене, а я, у свою чергу, намагаюся оправдовувати його довір’я. Поза тим, капітанська пов’язка накладає на мене додаткові обов’язки перед тренерами і партнерами.

- Ти поступово, але впевнено завойовуєш місця в командах Мирона Маркевича та Павла Яковенка. Завдяки чому?

- Завдяки, мабуть, працьовитості та старанному ставленню до тренувань. Основним гравцем себе ще не вважаю, але те, що в кожному матчі виходжу в “основі”, дає мені можливість ставати більш досвідченим і кращим.

- Чого тобі ще не вистачає?

- В першу чергу, досвіду. Досвід вважаю найбільш ціннішим здобутком кожної людини.

- Останні поєдинки “Карпат” важко назвати вдалими. В чому причина?

- Справді, не все нам вдавалося реалізувати на футбольних газонах. Створюємо чимало моментів, але не забиваємо. Натомість пропускаємо у свої ворота. Щодо цьогорічних виступів, то невдачі можна списати і на початок сезону, і на незіграність футболістів, але так не має бути. Здається, небагато прийшло новачків, проте командної гри не демонструємо. До речі, весною навіть визнані лідери “Динамо” і “Шахтаря” виглядають непереконливо.

- У кожного футболіста є своя улюблена пора року чи місяць, коли найкраще виходить гра. Чи не так?

- Оптимальну форму набираю ближче до літа, але це не означає, що тепер можна “відсиджуватися” чи ховатися за чиїсь плечі. Я себе вважаю професіональним футболістом і не допускаю якихось послаблень чи недбалого ставлення до тренувань та дій на полі. У кожному матчі хочу бути кращим.

- Як часто аналізуєш свої виступи?

- Після кожного поєдинку все аналізую, особливо увавжно розбираю свої дії і помилки. Для мене це дуже важливо. Стараюся вчасно зрозуміти і визначити причини помилок, щоб не повторювати їх у подальшому. Навіть після переможних матчів довго задумуюся над окремими епізодами. Звичайно, приємніше аналізувати гру після переможних матчів.

- Для спортсмена однаково важливі спортивна форма і психологічний стан. Звідкіля черпаєш енергію?

- З нормально організованого відпочинку. Відпочинок для спортсмена дуже важливий, в тому числі й для мене. Можу переглянути пресу, особливо молодіжні видання, люблю, коли працює телевізор. Але на першому місці - сон.

- Яку ставиш перед собою мету?

- Роблю все для того, щоб покращити індивідуальну майстерність і стати сильним футболістом. Здобути з командою якийсь приз у чемпіонаті чи Кубку України. Щоб команда “Карпати” виступала якнайкраще. Вирости в футболіста національної команди України.

- Хто з партнерів найчастіше робить тобі зауваження?

- (Сміючись) Коли помилюся, то всі про це кажуть. Але, якщо серйозно, дуже багато корисних слів можна почути від капітана команди Юрія Беня та Сергія Мізіна. Саме цих футболістів вважаю найдосвідченішими.

- Чи ви стали колективом однодумців?

- Про цю командну рису найкраще свідчать результати матчів. Я переконаний, що в “Карпатах” підібрався хороший колектив. Сподіваюся, що вже у найближчих матчах проявимо себе і докажемо, хто ми є.

- Який вплив має на тебе Сергій Мізін?

- Позитивний. Ми обидва є киянами. Незважаючи на те, що Мізін - ветеран команди і найкращий футболіст у “Карпатах”, за потреби він завжди першим поспішає на допомогу. Сергій у всіх питаннях, справах дуже відповідальний і солідний. З нього варто брати приклад.

- Чи у львівській команді діє система штрафів?

- Я думаю, що в кожному клубі існує своя система штрафів, і “Карпати” в цьому не є винятком. Мені ця система не потрібна, бо не вважаю себе порушником.

- За що найсуворіше карають?

- За кожне порушення. Адже ніхто не горить бажанням “розлучатися” з грошима. В моїй кар’єрі, на щастя, такого ще не траплялося.

- Умовами контракту з “Карпатами” задоволений?

- Не дуже. Могли б бути кращими.

- Ти забобонний?

- Ні, я у прикмети не вірю. Виходячи на поле, повністю сконцентрований на грі. Думаю лише про одне: щоб наша команда перемогла.

- В українському футболі можна заробити гроші, щоб спокійно жити на старості літ?

- Я ще не настільки зрілий футболіст, щоб відповідати на подібні запитання.

- Своє рідне місто згадуєш?

- Навіть часто. Ще колись повернуся до столиці.

- Батьки приїжджають до тебе в гості?

- Ні, кілька разів приїжджав брат. До речі, він також грає у футбол, але поки що на любительському рівні за одну з київських команд.

- Львів встиг полюбити?

- Звичайно. Тут я понад три роки. Цього часу достатньо, щоб почуватися своїм. Львів став моїм другим домом. Я зауважив, що львів’яни - ввічливі люди, які люблять футбол і свою команду.

- Парубкувати ще довго думаєш?

- Час покаже, що і коли. Але найближчим часом змін не планую.

- Ти людина принципу чи компромісу?

- Все залежить від ситуації. Можу піти на компроміс, але коли треба бути принциповим, то можу проявити характер.

- Два весняні матчі позаду. Що буде далі?

- Наступні поєдинки, я впевнений, будуть вдалішішими для “Карпат”. Наша команда повинна виступати краще, для цього в неї є великий потенціал та набір виконавців.

- Твої друзі поза футболом?

- Та вони в мене футбольні. В першу чергу, це Тарас Кабанов, Олег Веприк, Сергій Даниловський.

- Матч проти “Волині”, який вдбдеться 27 березня буде принциповим?

- Надзвичайно. “Карпати” повинні перемагати, щоб посісти місце вище восьмого. Тому нам слід виправлятися і забивати більше м’ячів.

Розмовляв Олександр Паук