Капітан київського ”Динамо” Сергій Ребров, 33 роки, нині травмований — розірвав передній м’яз стегна. Займається на тренажерах, бігає на клубній базі у Кончі-Заспі.

У вівторок після вечірнього заняття призначив зустріч у столичному ресторані ”Сейф”, що біля площі Льва Толстого. Прийшов разом із другом Віталієм. Столик замовив заздалегідь. На ньому вже лежить салат з авокадо та шматків м’яса. Підходить офіціант і наливає футболісту грамів 50 білого вина. Віталій розташовується поруч. Ребров просить інтерв’ю не розтягувати. Відповідаючи на запитання, одночасно їсть.

- Минулої неділі вам виповнилося 33 роки. Як відсвяткували?

— Скромно й у дуже вузькому колі. Запросив друзів. Але не всі прийшли, — коситься у бік Віталія.

- Які враження залишив матч Франція — Україна?

— До першого гола Рібері грали нормально. Але якщо Франція уже повела в рахунку, діяти проти неї важко будь-якій команді.

- Після поразки в Парижі шанси збірної України на вихід до фінальної частини Євро-2008 погіршилися?

— Ні. Основних конкурентів — Францію та Італію — ми приймаємо вдома. Треба вигравати.

- Кубок світу та відбірні матчі Євро-2008 довели невміння українців протистояти найкращим командам світу. Україна має свій максимум?

— Коли Україна пропускає від грандів один гол, намагається відігратися. Ресурсів для цього недостатньо. А захист більш звичний діяти позиційно, ніж реагувати на контратаки суперника. Коли ж ми не можемо самі контратакувати, діяти важко.

- В останніх матчах збірної ви не грали. Заявили навіть, що вона може обійтися без вас. Себе більше не пов’язуєте з командою Олега Блохіна?

— Заявити інакше я не міг, бо у стартову обойму не потрапляю. Себе ж зі збірною пов’язую, не знаю тільки думки самого Блохіна.

- За національну команду ви граєте із 1996-го. Чим збірна кінця 1990-х відрізняється від нинішньої?

— Ця збірна потрапила на Кубок світу. Але команда кінця 90-х була сильнішою. За добором виконавців, за майстерністю. Вона проходила до плей-офф, коли в суперниках ходили Німеччина, Франція. У цієї збірної два ”козирі” — сильний дух і молодість. Багато футболістів можуть грати на перспективу.

- Як можна оцінити сезон київського ”Динамо” — провал у єврокубках і виграш усіх українських трофеїв?

— Позитивно. У свій перший повноцінний сезон наставника київського ”Динамо” Дем’яненко виграв у ”Шахтаря” все, що можна було. По-друге, успіхи співпали з 80-річчям клубу. Чому провалили Лігу чемпіонів? Стільки вже було розмов з цього приводу — мені немає чого сказати і додати.

- Кажуть, і ”Динамо”, і ”Шахтар” у цьому чемпіонаті були слабкими — кияни просто припустили менше осічок. Згодні?

— Можливо, у ”гірників” не було належної мотивації після двох чемпіонських титулів поспіль. Але в тому, що обидва клуби сперечатимуться за ”золото” кілька наступних років, не сумніваюся. Ніхто інший до них не дотягнеться.

- Вам зручно зараз діяти не в нападі, а на позиції півзахисника?

— Коли я повертався у ”Динамо”, був готовий грати де завгодно. Тільки б грати.

- Чи варто ”Динамо” змінювати тренера?

— Я до Дем’яненка завжди добре ставився. Але не це головне. Якщо він виграв чемпіонат України і довів, що може робити це без величезного тренерського досвіду — то чи треба його змінювати? Тим більше, ”Шахтар” зараз може дозволити собі більше гравців на трансферному ринку. З торішніх помилок у чемпіонаті Дем’яненко висновки зробив. Зробить і з помилок цього сезону в Лізі чемпіонів. Просто йому важче, ніж Лобановському. Дем’яненко — його учень. Методика та ж. Але в Лобановського не було людей з далекого зарубіжжя. У Дем’яненка їх безліч, нехай кваліфікованих, але психологічно не завжди готових сприймати його вимоги. Тому і тренуємося ми зараз більше, ніж раніше.

- Ребров каже, що по телевізору футболу майже не дивиться.

— Хіба що фінал Ліги чемпіонів, матчі збірної, — додає. — На інші не вистачає часу.

Источник: Роман Шахрай, "Газета по-українськи"