Статистика матча - ФФУ.

Обидві команди вирішували сьогодні зовсім різні задачі. Волиняни боряться за бронзу, а бориспільчани - за виживання. Як зазначав перед матчем Трішовіч, "Волинь" хоче реабілітуватися за гру в Луцьку. І взагалі - відходити назад не у стилі Кварцяного. Тому усі очікували на бій, а ми - лише на перемогу. Я не знаю, чи вірив Кварцяний у нечисту силу як його колега Сабо, але після цієї гри мабуть що повірив.

Гра розпочалась о 16-00 за київським часом на стадіоні "Колос". Перше, що кидалось у вічі - напіврозоране поле стадіону. Назвати це газоном відверто важно. У перші секунди гри по місцю лівого інсайду простріл на Гончара робив Дмитрук, але наші захисники м'яч перехопили. Помітно, що волиняни захопили ініціативу з самого початку. Окрім кількох беззубих атак господарів і пригадати нічого. Лучани ж мали декілька нагод для взяття воріт. Спочатку Донець втікає від Гончара і робить простріл на Буту (захисники головою виносять м'яч у поле), потім намагається пройти захист за допомогою короткого пасу з Крунічем та Сачком. Як завжди активний і капітан команди Сачко. Він постійно знаходиться у карному господарів, але паси Бути та Донця до нього не доходять. Намагався Василь і сам пройти у штрафну, але Хомин та Левига відбирають м'яч на підступі. На 11-ій хвилині Круніч проривався з флангу, побачив вільного Трішовіча та віддав передачу на нього. Трішовіча збивають і арбітр назначає штрафний. Розіграш штрафного з Крунічем нічого не дав. У "Борисфена" активний у центрі Карамушка. Волиняни продовжують атакувати, володіючи ініціативою. Не знаходячи аргументів для боротьби з Трішовичем, його просто валять. Суддя не все помічає, але хід гри в цілому контролює. По воротам Гуменюка іноді стріляє Левига, але м'яч у рамку на влучає. Середина тайму пройшла у грі в центрі поля з поодиноким проривами лучан. Хоча на моменти це не тягнуло. До останніх хвилин. Вийшовши на заміну, Мітич прорвався по центру і опинився віч-на-віч з кіпером бориспільчан. Але м'яч підскочив та вдарився у руку легіонера. Суддя це помічає. Здавалося, що змінить рахунок у матчі Сачко. Він мав стовідсотковий момент у самому кінці тайму. Василь увірвався до карного, обійшов одного захисника та посадив на газон другого, але удар вийшов не впевнений і м'яч зачепив когось з господарів поля. Лише кутовий.

У другій половині гри нічого не змінилось. Доволі примітивно атакує "Волинь". І уже перший стовідсотковій момент втрачає "Борисфен". Деркач втікає від Чеботаря і опиняється один в один з Гуменюком. Удар і Саша демонструє чудову реакцію й відбиває м'яч. Як на мене, уже після цього моменту потрібно було вирішувати подальшу долю Чеботаря на полі. Відразу відповідає "Волинь". Хтось запускає "свічку" у карний, Круніч підігрує головою і Мітич наносить удар. Але уже Деонас демонструє чудову реакцію. Після цього кіпер бориспільчан був просто на висоті і саме він зіграв ключову роль у програші волинян. Не забиваєш ти - забивають тобі. М'яч біля штрафної повинен приймати Чеботарь, за ним стоїть Джудовіч. Але перший пропускає м'яч, а другий не підстраховує колегу. З-за їх спин вискакує Руслан Левига і вкочує шкіряного у сітку повз Гуменюка. Ось так просто з нічого виріс гол. 1:0. Далі господарі відверто намагались утримати рахунок, а гості усіляко намагались довести свого наставника до інфаркту. Папа з кутового б'є головою - кіпер. Чудову можливість мав Круніч, коли виконував штрафний метрів з 20-ти. Але можливість не реалізував, попавши у стінку. Найактивніший у другому таймі Папа показував чудову гру, але і цього не вистачало, щоб розмочити ворота Деонаса. Серія ударів Мітіча, Папи, Сачка і Трішовіча після двох масштабних атак демонструє лише те, що кіпер господарів у чудовій формі. М'яч просто чудом не влітає у сітку. Останню спробу звести рахунок до нічиєї робить Траві, але його постріл потрапляє до рук того ж Вадима Деонаса. Ще кілька хвилин бориспільчани відверто утримують рахунок і суддя закінчує матч.

Важко передбачити, що буде з мрією про бронзу, але одне точно зрозуміло. Сьогодні лучани зробили крок назад, віддалившись від своєї мрії практично на критичну відстань.

Источник: Оф.сайт ФК "Волинь"