ГЛАВНАЯ    О ПРОЕКТЕ    КАРТА САЙТА    ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ    ГОСТЕВАЯ
Андрій Біба - конструктор і селекціонер, якого відправляли на пенсію у 30 років

Разделы

Премьер-лига
Матчи 1я лига
Матчи 2я лига
Матчи Кубок Украины
Статьи
Превью
Итоги
Другие новости
Интервью
Дублеры
Низшие лиги/аматоры
Фарм клубы

Клубы

Цска Киев
Гелиос
Александрия
Сумы
Славутич
Звезда
Сталь Дне-дзержинск
Нафком
Кремень
Динамо Хмельниц-й
Одесса
Игросервис
Титан
Сталь Алчевск
Нива

Уболівальники зі стажем, звісно, пам’ятають легендарного футболіста київського «Динамо» 50-60-х років Андрій Біба. Півзахисник із великим діапазоном дій був «конструктором» динамівських атак. Завершивши активні виступи у футболі, Андрій Андрійович працював тренером кількох українських клубів. Пропонуємо читачам сайту ексклюзивне інтерв’ю з неординарною людиною.

- Андрію Андрійовичу, пригадайте свої перші кроки у футболі.

- Батьки не хотіли мене бачити на футбольному полі. Вони насамперед вимагали, щоб я добре навчався у школі і в перспективі зміг отримати гідну професію. Але, як бачите, доля склалася так, що справою мого життя став футбол. Моя перша команда називалася "Іскра". Цей колектив очолював Володимир Балакін. А в 1957 році старший тренер "Динамо" Олег Ошемков запросив мене у свою команду. Дебютував у складі прославленого клубу в Ленінграді (нині Санкт-Петербург) у матчі проти місцевого "Зеніта". У цьому поєдинку, використавши чудову передачу Григорія Грамматікопула, відкрив рахунок.

- У 1961 році київське "Динамо” порушило гегемонію московських клубів і вперше у своїй історії стало чемпіоном СРСР. За рахунок чого вдалося потіснити такі команди, як "Спартак", ЦСКА, 'Торпедо'?

- Я пишаюся тим, що був серед гравців, які в 1961 році вибороли "золото" союзної першості. А чемпіонами стали ми тому, що створили в Києвікоманду, спроможну перемагати московські клуби не тільки у кращих поєдинках, але й у чемпіонаті загалом. Та й тренер В'ячеслав Соловйов намагався прищепити нам психологію переможців.

- „Зірковим” для Вас виявився 1966 рік. Адже, окрім першого в історії 'Динамо' дубля, покладених у кришталевий Кубок чемпіонських нагород, Ви стали кращим футболістом країни...

- Якщо пам'ятаєте, я в тому ж 1966 році не потрапив у заявку збірної СРСР для участі в чемпіонаті світу в Англії. Тому визнання мене кращим футболістом країни стало своєрідною компенсацією.

- Найгучніші успіхи київського "Динамо" 60-х років пов'язані з видатним наставником Віктором Олександровичем Масловим. Якої Ви думки про цього фахівця?

- Віктор Олександрович був найкращим тренером, з яким мене зводила доля. Відомо, що Маслов не мав відповідної тренерської освіти. Він не визнавав жодних наукових методів. Але він створив чудову команду. Київське "Динамо" упродовж п'яти років виступало майже у незмінному складі. Отож футболісти розуміли один одного з півслова. Це й зумовило те, що три сезони поспіль київський клуб ставав чемпіоном країни. У 1967 році мені виповнилося тридцять років. У ті часи футболістів такого віку одразу відправляли на пенсію. Крім цього, "Дід" (Маслов - О.М.) почав змінювати склад "Динамо". І мені, звичайно, було нелегко довести, що я ще не повністю реалізував свій ігровий потенціал.

- Знаю, що Ви все ж повернулися на зелений газон, але вже як гравець дніпропетровського "Дніпра".

- Після того, як завершив виступи за "Динамо", Маслов запропонував мені працювати тренером-селекціонером київського клубу. Весною 1968 року я поїхав у службове відрядження до Криму. Там готувалися до сезону багато команд, у тому числі "Дніпро". Перший тиждень я відпочивав і спостерігав за тренуваннями. А згодом не витримав І пішов до адміністратора з проханням дати мені футболку та бутси. І ось після кількох тренувань мені запропонували виступати за "Дніпро". Порадившись із дружиною, переїхав у Дніпропетровськ. До речі, питання переходів футболістів з однієї команди в іншу вирішувалося на урядовому рівні. Загалом у Дніпропетровську я виступав два роки. Мені пощастило спостерігати за тим, як робив перші кроки на тренерській роботі Валерій Лобановський, який очолив дніпропетровський клуб у 1969 році. Коли на посаді старшого тренера "Динамо" Олександр Севідов змінив Віктора Маслова, я почав працювати тренером-селекціонером рідного клубу. До речі, мені вдалося вмовити перейти у київське "Динамо" Леоніда Буряка ("Чорноморець", Одеса), Віталія Шевченка ("Нефтчі", Баку) та інших. А найвищим своїм досягненням на посаді тренера-селекціонера "Динамо" вважаю те, що київським динамівцем став Віктор Колотов - гравець клубу "Рубін" (Казань), за яким уже "полювали" московські команди.

- А що це за історія, яка трапилася з Вами та інструктором Київської міськради Олексієм Рубановим у містечку Зеленодольську, що за тридцять кілометрів від Казані?

- Знаючи те, що Віктора наполегливо запрошують клуби з Москви, я разом із Олексієм вирушив у Зеленодольськ, де мешкав Колотов зі своїми батьками. Коли переконував Віктора стати динамівцем, на подвір'я Колотових завітав ще один гість - селекціонер московського "Торпедо" Володимир Бреднєв. Я, звичайно, не хотів зустрічатися з посланцем автозаводського клубу, тому батько Колотова сховав мене за перегородкою, а Рубанова, якого Бреднєв не знав, відрекомендували як "дядю Льошу з Магадану". Москвич не збирався відкладати справу в довгий ящик і запропонував талановитому футболістові ключі від двокімнатної квартири. І тоді Колотов-батько звертається до Рубанова: "Що порадиш своєму племішу? Як йому вчинити?". А "дядя Льоша" й каже: "Вирушай, хлопче, до Києва. Чудове місто. Клімат непоганий. А Москва - скажене місто – всі завжди кудись поспішають". І Віктор несподівано сказав: "Я звик прислухатися до порад дядька. Буду грати в столиці України".

- Андрію Андрійовичу, у 80-х-90-х рр. Ви стояли біля керма кількох українських клубів.

- Певний час працював V житомирському "Спартаку". Згодом перебрався до Сімферополя, де й очолив місцеву "Таврію". З приємністю згадую той період, коли керував горлівським "Шахтарем" і Хмельницьким "Поділлям". Протягом семи років плідно працював у клубі "Нафтовик"(Охтирка).

- Кажуть, у Вас гарна сім'я.

- Так, сім'я у мене чудова. Із дружиною Лідією Григорівною ми разом уже багато років. Дружині вдячний передусім за те, що вона завжди знаходить потрібні слова у найважчу для мене хвилину.
Яндекс.Метрика
Клубы

ФК Львов
Олком
ФК Харьков
Горняк
Полтава
Верес
Прикарпатье
Шахтер Светловодск
Черноморец
Металлург Донецк
Говерла
Буковина
Рось
Енергетик
Волынь
Бастион
Севастополь
Оболонь
Десна
Николаев
Крымтеплица
Нефтяник
Мир
Олимпик
Скала
Днепр Черкассы
Энергия
Арсенал БЦ
Авангард
Еднисть
footballnews 2013 - архив новостей украинского футбола с 2003 года